Друзі!

Друзі! Цього дня у 1916 році народився Йосип Шкловський – видатний український астрофізик єврейського походження.

Йосип Самуїлович народився у Глухові на Чернігівщині. Будинок по вулиці Спаській, 12, який побудував його дід, стоїть і до тепер. Його батько займався дрібною торгівлею, родина жила вельми бідно. Ось як про своє дитинство згадував сам Шкловський: «Я ріс у традиційній єврейській родині у невеликому українському місті, вчив давню мову предків, ходив з мамою в синагогу. А які були свята, хоча навколо – просто злидні! Чомусь згадав запах цих свят. А потім була школа-семирічка, роздвоєння свідомості між єврейським домом та радянською школою. У 1930 родина поїхала з рідної України. І моє єврейське дитинство залишилося у минулому, яке не повернути...»

Родина переїхала до Казахстану, після закінчення школи Йосип Самуїлович два роки працював десятником на будівництві залізниці Магнітогорськ—Караганда—Балхаш та Байкало—Амурської залізниці. Але хлопець хотів вчитися. І вже у 1933 він вступив на фізико-математичний факультет Далекосхідного університету. У 1935 році перевівся на навчання до Московського державного університету, закінчив його з відзнакою. Згодом захистив кандидатську дисертацію, яка була присвячена фізиці сонячної корони. І вже в 32-річному віці Йосип став наймолодшим доктором наук.

Шкловський першим у СРСР (1953–1954) прочитав курс радіоастраномії. У 1953 організував та очолив відділ радіоастрономії в Державному астрономічному інституті імені Павла Штернберга. Саме тут науковець створив відому астрофізичну школу. Але працювати в тодішніх умовах було аж надто складно. Під час «боротьби з космополітами» із Державного астрономічного інституту ім. Штернберга звільнили кращих астрономів-євреїв разом зі Шкловським. Згадуючи це, він писав: «Моя доля – мала краплина у морі страждань мого єврейського народу...» Але ректор МДУ Петровський тоді зробив усе можливе, аби Шкловського відновили на посаді.

За чверть століття кандидатуру Йосипа Самуїловича вносили у бюлетень АН СРСР для обрання академіком аж десять разів! Але у 1966 році обрали лише членом-кореспондентом.

У 1962 році Шкловський видав свою найвідомішу книгу «Всесвіт, життя, розум», яка вразила читачів у СРСР та за кордоном. До речі, саме ця книжка мала величезний вплив на Карла Сагана — одного із найвідоміших учених світу, засновника Планетного товариства, що об’єднало землян, які цікавляться Космосом, майбутнім планети Земля. Він - автор популярних у світі книг та телесеріалів, присвячених позаземним цивілізаціям, лауреат престижної у США Пулітцерівської премії за книгу «Дракони Едему. Роздуми про еволюцію людського мозку». Саган неодноразово повторював, що на свої дослідження його надихнув український астрофізик Йосип Шкловський.

Сам Йосип Самуїлович брав участь у запуску на Місяць апарата «Лунохід-1». Був зіркою радянської астрономічної науки. Широко відомими стали його роботи з аналізом проблем життя та розуму у Всесвіті. У 1969 Шкловський створив відділ астрофізики у новоутвореному Інституті космічних досліджень, який і очолював до останніх днів життя, одночасно керуючи (на громадських засадах) і відділом радіоастрономії ДАІШ.

Помер науковець 3 березня 1985 року у Москві. У Глухові досі шанують пам’ять видатного астрофізика – його іменем названа одна з вулиць міста.