пʼятницю, 29 квітня 2016 р.

Вітаю, друзі!


Сподіваюся, усі ви почуваєтеся сьогодні добре) Поки всі приходять до тями після Великодньої неділі, я хочу розповісти про цікаві великодні традиції різних народів.

В Україні традиційно перший понеділок після Великодня називається «поливаний»: в цей день прийнято гарненько полити один одного і себе водою, щоб «змити зиму», все погане і старе. Звичайно ж, в понеділок хлопці обливають дівчат. У деяких регіонах України вважалося поганою ознакою, якщо в цей день дівчину не облили. В інших регіонах навпаки можна було «відкупитися» від таких водних процедур за допомогою писанок. У Західній Україні традиційні обливання трансформувалися на сучасний лад, і тепер дівчат і жінок прийнято в цей день обдаровувати парфумами. Така ж традиція існує і у наших сусідів - поляків.

А ще цей день називають «волочильним понеділком». Саме з тієї причини, про яку ви подумали: в понеділок після Великодня прийнято ходити в гості до родичів і знайомих.

Італія та Іспанія, які зазвичай асоціюються з гучним сміхом та нескінченними розмовами, під час пасхального святкування занурюються в тишу. Вулицями італійських та іспанських міст віруючі проходять християнські процесії. В Іспанії в таких ходах беруть участь релігійні братства, одягнені в довге вбрання, ковпаки і маски. Ці люди ходять по вулицях, і благають про прощення за всі гріхи, які вони зробили.

У Фінляндії, навпаки, на Великдень прийнято шуміти: фіни цілими сім'ями виходять на вулиці, діти беруть з собою дудки і барабани і гучними звуками повідомляють оточуючим, що дні жалоби і скорботи закінчені. Надвечір мешканці Фінляндії запалюють традиційні багаття, які символізують світло і оновлення.

Вважається, що традиційного для Європи і поки незвичного для нас, пасхального зайця придумали в Німеччині. На Великдень німецькі діти шукають в траві або квітах крашанки, а символом свята вважається верба.

Вербу поважають не тільки в Німеччині: англійці вважають, що дотик до пасхальної верби приносить справжнє щастя.

Песах, або Пасха - також одне з найдавніших єврейських свят. Тільки пов'язане воно, як ви знаєте, з Виходом з єгипетського рабства. Я думаю, що Песах, як і християнська Пасха, є символом звільнення від рабства - духовного і фізичного, зв'язку з Богом і надії на спасіння. На відміну від Пасхи, його святкують сім днів - з 15-го по 21-е число місяця нісана за єврейським календарем. Важливим елементом Песаху є «седер» - сімейна трапеза, коли євреї читають вголос історію про вихід з Єгипту. У цей вечір, як і в українців, на столі повинні бути певні продукти: круте яйце, куряче крило або м'ясо на кістці, гіркі селера або хрін, солодка суміш з фруктів, горіхів, спецій, вина і борошна. Ну і, звичайно ж, маца - прісні коржі, які нагадують про хліб, який їли євреї, спішно залишаючи Єгипет.

Традиції святкування Великодня у кожного народа свої, але всіх їх об'єднує загальний зміст - надія на краще життя і віра в те, що будь-яке лихо можна перемогти.





Любі друзі!


Сердечно вітаю всіх християн зі світлим святом Великодня! Сьогодні свято любові, коли треба забути про жорстокість і пустити в душу найсвітліші почуття.

Воскресіння Христове - це символ перемоги життя над смертю, істини над брехнею, символ відродження до нового життя. Сьогодні Україна проходить період оновлення, і я вірю, що українці зуміють побудувати нову країну.

У ізраїльтян таким же символом віри позбавлення від бід є Песах, який закінчився вчора. Я вірю, що обидва наші народи знайдуть свій благословенний мир, до якого так прагнуть.

Від щирого серця бажаю, щоб Великодні дні зігріли ваші серця радістю і теплотою спілкування з рідними та близькими, принесли до ваших осель взаєморозуміння і щастя. Бажаю всім світлої радості, щастя та порозуміння!

Нехай же в цей день ваші серця наповняться радістю, миром, надією і вірою в щасливе майбутнє!

Доброго дня друзі!


Про те, як протягом цілого року в ізраїльській пустелі вирощують свіжі фрукти і овочі, розводять рибу - ви вже знаєте. Сьогодні я хочу розповісти про те, як в Ізраїлі заробляють гроші там, де і пустелі немає. А ще про те, які умови створюють ізраїльські муніципалітети для відпочинку громадян.

Як ви пам'ятаєте, нещодавно я разом з делегацією українських парламентаріїв відвідав з робочим візитом Ізраїль. У тому числі місто Ашдод, де українська делегація знайомилася з роботою порту, митниці та муніципалітету. Так ось, Ашдод - це місто, в якому немає природних ресурсів. Зате тут є море, і міські служби, що раціонально використовують той ресурс, який їм доступний.

Пляжі Ашдоду почали активно облаштовувати всього сім років тому, і тепер вони вважаються одними з найкращих в Ізраїлі. Сюди їздять відпочивати не тільки жителі прилеглого регіону, а й столиці. У місті працюють сім комунальних пляжів. Нижче на фото ви можете побачити звичайний дитячій майданчик на звичайному міському пляжі Ашдоду. І будують їх не до виборів, а за запланованою програмою.

Абсолютно на всіх пляжах працюють рятувальні станції і медпункти: рятувальники і медики регулярно відпрацьовують дії на випадок надзвичайних ситуацій - навіть цунамі! Зрозуміло, що скрізь є туалети, роздягальні, душові та просто крани з водою, спортивні та тренажерні майданчики. Що іще? До будь-якого з міських пляжів можна під'їхати на машині, на таксі, на громадському транспорті або мотоциклі. До кожного пляжу ведуть велосипедні доріжки. І, звичайно ж, для всього цього транспорту існують різні види стоянок та паркувальних місць. Безкоштовних. Також на пляжах створили умови для інвалідів: всюди є доріжки зі спеціальними з'їздами для візочників, і можна під'їхати до самої води.

В цьому році, вдруге поспіль, всім сімом міським пляжам Ашдоду присвоєно міжнародний сертифікат «пляжної» якості - «Блакитний прапор». Це означає, що вода на пляжах відповідає найвищим стандартам якості, вона абсолютно безпечна для купання, що на пляж можна потрапити безперешкодно, що пісок на пляжі чистий, що там ви не побачите собак або мопеди і т.д. Всього 29 критеріїв, за якими виставляється оцінка.

Коли я спілкувався з мером Ашдоду Іхієлем Ласрі, він розповів, що муніципалітет робить все можливе, щоб зробити узбережжя привабливим для найбільшого числа туристів. Море - єдине природне багатство міста, тому в Ашдоді намагаються не вичавлювати з нього всі соки, як люблять це робити у нас, а зробити його максимально комфортним і безпечним. Коли ж українці почнуть розуміти цінність наявних у нас природних ресурсів?

Доброго дня друзі!


Можливо, хтось ще не чув або не знає, але українські програмісти Житомирського військового інституту ім.С.Корольова здобули перемогу в міжнародному конкурсі NASA Space Apps Challenge - 2016: команда інституту виграла престижний конкурс з хакатону (своєрідний марафон для програмістів) з проектом DronProtect. Конкурс з програмування проводився одночасно в 170 країнах світу.

Протягом 48 годин учасники вирішували завдання, пов'язані з технологіями, аеронавтикою, Сонячною системою, міжпланетними польотами і іншими програмами NASA. DronProtect - це розробка в номінації "Do not Crash My Drone", завданням якої було програмування геоінформаційної системи для операторів малих дронів (невеликих безпілотників). Така система дозволяє отримувати максимум інформації про погодні умови в районі польоту, позиціонує дрон в Google і позначає закриту для польотів зону а радіусі 8 км.

Тепер розробка українських військових претендує на грант і може бути реалізована NASA. Звичайно, чудово і закономірно, що українці беруть участь і перемагають в престижних міжнародних конкурсах. Але, на мій погляд, перш за все сама держава має бути зацікавлена ​​в подібного роду розробках.

Скажімо, в Ізраїлі існує широка державна програма підтримки високотехнологічних розробок в області дронів. На їхнє фінансування виділяються мільйони доларів, створюються спеціальні КБ і цілі інститути, які працюють на потреби армії. Ніхто не вважає ці гроші безцільно втраченими: крім того, що ізраїльські дрони активно використовує як місцева армія, так і цивільні служби, завдяки такій підтримці Ізраїль є одним зі світових лідерів в сфері високих технологій. А ще продаж програмного забезпечення приносить в бюджет Ізраїлю мільярди. Проста арифметика: вклали мільйони, отримали безпеку і мільярди. Як пояснити таке просте рівняння українським чиновникам?

четвер, 28 квітня 2016 р.

Нещодавно я писав про те, що ізраїльська армія входить до десятки кращих армій світу.

Особливо викликає повагу кількість озброєння, яким вона володіє: за оцінками спеціалістів, ізраїльська армія має в своєму розпорядженні 243 бойові літаки, 4 тисячі танків, 10 тисяч БТР, 300 артилерійських знарядь, 3 фрегати і 6 підводних човнів. Військові будь-якої армії не з чуток знають, що мало просто володіти озброєнням; дуже важливо підтримувати його в робочому стані; інакше з ним трапляється те, що трапилося з українським - воно просто розвалиться.

Армія Ізраїлю, а особливо ВВС, також постійно страждає через відсутність нового обладнання. Обслуговувати таку армаду - завдання не з легких. Тому вони навчилися пристосовуватися, переробляти і модернізувати наявне обладнання. Це і швидше і дешевше, ніж будувати нову техніку. Як я вже розповідав раніше, завдяки такому підходу, у багатьох відношеннях ізраїльтяни стали світовими лідерами в технологічній модернізації обладнання. Весь софт, який використовується при модернізації, також виробляється в Ізраїлі.

Наприклад, такі гіганти як Boeing або Lockheed активно використовують досвід ізраїльських розробників для підтримки своїх літаків. Такі оновлені літаки працюють часто краще за нові, тому що вся їхня «начинка» ультра-сучасна.

Ну і «вишенька»: обслуговування великої кількості абсолютно різних суден вимагає такої ж величезної кількості запчастин до них. Якби кожну виготовляли «за правилами», то це займало б місяці і потребувало б задіяти розробників кожного повітряного судна, і на заводі-виробнику робити відсутній елемент. Замість цього ізраїльські інженери просто друкують потрібні запчастини. У центральній частині Ізраїлю на повітряній базі «Тель-Ноф» вчені використовують 3D-камеру для побудови моделі будь-якої необхідної частини. Просто завантажують дані у принтер і через кілька годин отримують точну деталь, необхідну нам для забезпечення працездатності літака. Елементарно. Тобто, мало того, що таким чином обслуговується ізраїльська армія, ця технологія приносить ще й непогані гроші. Не знаю як вам, а мені здається нам таких машин потрібно дві і терміново.

середу, 27 квітня 2016 р.

Зараз Україна переживає складні часи, і багато українців дуже емоційно переживають зміни.


Особливо незахищеними в психологічному плані є, звичайно ж, діти. Вони за своєю природою сприймають все тільки через емоцію і прекрасно відчувають настрої в суспільстві, в сім'ї. А батьки, часто не можуть приділити їм ту підвищену увагу, якої вони вимагають, тому що самі не знають, як реагувати.

В Ізраїлі, за 68 років війни, давно навчилися справлятися з такими проблемами. Як ви знаєте, єврейська сім'я в принципі явище оригінальне і цікаве. Про єврейську маму складено чимало анекдотів і притч. І всі вони ґрунтуються на реальному досвіді. Євреї завжди мали багато дітей - так склалося історично, це було умовою для виживання нації. У єврейській родині ставлення до дітей особливе: їх безмежно люблять, їм дозволяється практично все. Можна багато говорити про плюси і мінуси такого методу виховання, але безсумнівно, що він приносить свої результати.

Перш за все, єврейський «метод» виховання базується на тому, що дітям з малого віку говорять тільки про їхні переваги, але ніяк не про недоліки. Ізраїльські батьки вважають, що осуд дітей призводить до виникнення у них комплексів неповноцінності. Тому в Ізраїлі не бояться перехвалити дитину. Дитину хвалять з будь-якого приводу, навіть незначного: намалював картинку - майже Леонардо, заспівав пісеньку - Карузо, написав вірш - все, Пастернак. Причому успіхам дитини радіють не тільки батьки, а й численні родичі та друзі.

У той же час, сучасне єврейське виховання поєднує в собі максимальну свободу і досить жорсткі обмеження. Тобто, малювати маминою помадою можна, співати пісні на вулиці - ніяких проблем, притягти в будинок бродячого собаку - всі тільки радіють, що дитина любить тварин. Але ніколи не можна бити тата по голові або штовхати маму. Це є непорушним. При цьому батьки намагаються власним прикладом показувати правильну модель поведінки, розуміючи, що діти копіюють кожну дію чи слово, вимовлене батьками.

На думку ізраїльтян, основу будь-якої родини складають чоловік і дружина - батько і мати. Тому дітей необхідно змалечку привчати до того, що на першому місці завжди ставиться увага матері до батька і батька до матері. Відносини, закладені в сім'ї, дитина потім змоделює і в своїй власній родині, в дорослому віці. Тому з малих років дітей вчать, що означає бути мамою, господинею дому або в чому полягають обов'язки батька.

В Ізраїлі також існують спеціальні курси для батьків, на яких навчають, як саме слід виховувати дитину, щоб вона виросла успішною, самостійною людиною, яка твердо стоїть на ногах.

А пам'ятаєте картинку з «Покровських воріт», коли єврейський хлопчик грає на скрипці, стоячи на балконі? Він звичайно дивиться на подвір'я, де бігають інші діти, але все одно грає. Така поведінка - яскравий приклад того, як єврейських дітей привчають раціонально використовувати свій час. Єврейські діти з малих років привчені до того, що постійно чимось займатися - це нормально.

Зараз багато з цих багатовікових принципів виховання використовуються і в сучасних методиках. Як я вже сказав, можна сперечатися про їхню раціональність, але вони без сумніву працюють. Сенс їх можна звести до простого правила: якщо ви хочете виростити впевнену, благополучну та успішну дитину, не бійтеся перелюбити її, але не забувайте на власному прикладі показувати їй правильний шлях.

вівторок, 26 квітня 2016 р.

Минуло 30 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС.


Весь світ сьогодні згадає загиблих і віддасть данину пам'яті ліквідаторам, які поклали свої життя, щоб врятувати мільйони чужих.

Таке неправильне слово - «ліквідатори». Якщо враховувати, що вони усували наслідки чужих помилок і безвідповідальності, то тоді ці люди - ліквідатори. Але для мене вони, перш за все, рятувальники, ангели-охоронці, які своїми тілами, своїми життями заступили світ від великого зла.

Подвиг цих людей вражає до глибини душі: всі вони знали, що йдуть на вірну смерть - швидку або болісно довгу - але ніхто з них не повернув назад. Вони фактично стали щитом між людьми і «мирним» скаженим атомом.

Сьогодні, останні, хто залишилися в живих, розповідають про ту страшну трагедію. Не тому, що хочуть слави чи визнання, а щоб ми пам'ятали про них. 30 років тому весь світ був жорстоко обдурений урядом Совєтов, який намагався приховати масштаб події в Чорнобилі. Коли ж правда стала очевидною, браві керівники вирішили, що ні світ, ні власні громадяни не повинні знати про те, якою ціною була ліквідована аварія. Сотні і тисячі людей - вчені, інженери, пожежники, лікарі, водії, солдати, будівельники - всі вони були примусово забуті. Але і сьогодні держава згадує подвиг цих людей тільки раз на рік: покладаються квіти в пам'ять про загиблих, говоряться якісь слова ... А потім чорнобильці, ті, хто ще залишився в живих, власними силами по кілька разів на рік проходять курси лікування. Через 30 років після трагедії, вони все ще борються, тепер уже за власні життя.

Я хочу, щоб нове покоління українців пам'ятало і шанувало героїв, що поклали свої життя за них. Не тільки війна вимагає бути мужніми. Не забуваємо про це.

Вічна слава всім героям! Спасибі за те, що врятували нас, за те, що врятували світ.

понеділок, 25 квітня 2016 р.

Доброго дня, друзі!


Протягом останнього року систематично стає відомо про прояви антисемітизму як в Україні, так і в цілому в Європі: раніше в декількох своїх постах я розповідав про подібні інциденти, і ситуація з тих пір не покращується. Буквально минулого тижня в Молдові невідомі розгромили 10 могил на єврейському кладовищі. У Полтаві антисемітськими написами був осквернений пам'ятник «Скорботна мати». Перед цим така ж історія була в Калінінграді. Євреї Голландії змушені знімати мезузи зі своїх будинків, побоюючись нападів антисемітів. В українській Коломиї за останні півроку тричі були зафіксовані погроми на єврейському кладовищі. На території меморіального комплексу «Бабин Яр» у Києві дев'ять разів вандали підпалювали Менору... І так далі, і тому подібне. Все це - прояви навіть не антисемітизму, а убогості душі і розуму. Спроба замаху на єврейські традиції, осквернення пам'яті мертвих - це прояв вищого ступеню вандалізму, який можна собі уявити.

Історія єврейського народу сповнена горем, кров'ю і сльозами. Протягом століть євреїв знищували тільки через їхнє походження: тобто, щоб тебе вбили, не треба було робити ніяких радикальних дій - досить було народитися євреєм. На щастя, цей страшний період в історії єврейського народу закінчився, і сьогодні євреї можуть постояти за себе і своїх близьких.

Але знаходяться ті, кого не влаштовують навіть мертві євреї... У своєму злісному безсиллі вони вирішили «боротися» з тими, хто їм не може відповісти, зневажаючи не тільки їхню пам'ять, але також і почуття їхніх рідних.

Для того, щоб зупинити цей процес, необхідно, на мій погляд, зробити два основні кроки: перше, це робота держорганів для охорони пам'яток єврейської спадщини. І друге - це просвітницька робота серед населення. Дуже важливо, щоб люди знали і розуміли, що руйнування або агресія - це всього лише вандалізм і не має відношення до вираження власної точки зору. Дуже часто неприйняття окремих політиків або просто публічних людей виливається саме в такі погроми і ненависть до всього єврейського народу.

Восени 2016 року весь світ згадуватиме про одну із найстрашніших подій в історії євреїв - 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру. До цієї дати була створена спеціальна урядова комісія, відповідальна за підготовку заходів, до складу якої входжу і я. Ми постараємося, щоб участь у церемонії вшанування пам'яті взяли політики найвищого рівня. Як Почесний консул Ізраїлю, зроблю все можливе, щоб якомога більше світових лідерів - президентів, глав парламентів, прем'єр-міністрів - побачили те, що зараз відбувається в Україні. Упевнений, що це може стати дійсно відправною точкою для того, щоб змінити ситуацію.

Для того, щоб якомога більше людей нарешті зрозуміли різницю між своїм особистим неприйняттям і ставленням до народу, щоб побачили реальні перспективи взаємин з сучасним Ізраїлем, я роблю все від мене залежне. Радий повідомити, що в травні Україну відвідає президент фонду «Голокост», журналістка, громадський діяч, правозахисниця, одна з лідерів антифашистського руху Алла Гербер. Пані Гербер прочитає ряд лекцій в українських вузах, а також зустріниться з журналістами і проведе презентацію своєї книги. Алла Гербер, як живий свідок знищення євреїв, поділиться своїм досвідом у побудові вільного громадянського суспільства. Детальна програма перебування Алли Гербер - трохи пізніше, але вже зараз можу сказати, що її виступи можна буде послухати в Києві та Львові.

пʼятницю, 22 квітня 2016 р.

Ні для кого не секрет, що мені доводиться багато літати.


 


Не так давно, зі мною стався дуже показовий випадок в одному з українських міжнародних аеропортів. Чекаючи свого вильоту, я помітив що на підлозі стоїть пакет. Пошукав очима господаря - ніхто нічого не шукає, всі зайняті своїми справами. Я чекав 40 хвилин, весь цей час пакет стояв у кутку. Ні служба безпеки аеропорту, ні співробітники, ні пасажири не проявляли ні найменшого інтересу до нього. Швидше за все, його просто забув хтось із пасажирів. Але ж могли залишити його там і навмисно...

Україна поки не знайома з поняттям теракту. У нас нікого не брали в заручники на вокзалі, в аеропорту або магазині, не підривали бомби, нікому не погрожували смертники. Але це не означає, що загрози не існує. Сьогоднішня реальність говорить про те, що СБ слід зосередитися саме на безпеці в повсякденному житті. На жаль, поки я цього не бачу.

На відміну від українських, ізраїльські спецслужби приділяють питанню безпеки максимальну увагу. Заходи щодо запобігання різного роду погроз там дуже жорсткі. При вході в просте кафе вас можуть попросити пройти через «рамку», ніяких пакетів на вулиці немає: якщо його якимось дивом не вирахує система відеоспостереження, то нікому в голову не прийде перевіряти його вміст самостійно без військових.

Щоб встигнути на свій літак, наприклад, в аеропорту Бен-Гуріон, треба запастися 2-3 годинами часу - саме стільки займе процедура перевірки всіх ваших документів, багажу, особистих речей і вас самих. Зате ви точно можете бути впевнені: ніяких терористів з будівлі аеропорту не випустять. Ніколи. Тому що там вибудувана багаторівнева система перевірки на всі можливі і неможливі види загроз. Металошукачі, сканери, особисті огляди, опитування, аналізи повітря і матеріалів на вибухівку, поліцейські собаки, перевірка вас на «адекватність» і правдивість мети подорожі, системи відеоспостереження, десятки співробітників спецслужб, про яких ви ніколи не дізнаєтеся - все це робить перебування в Ізраїлі безпечним. Так, в країні, яка 68 років живе в стані війни, щодня піддається терористичним атакам, набагато безпечніше, ніж в будь-якому світовому мегаполісі.

СБ аеропорту Бен-Гуріон, наприклад, майже щодня відпрацьовує різні надзвичайні ситуації, які загрожують безпеці: не тільки терористичну атаку, але також дії на випадок землетрусу, пожеж - всього на світі. Реакція співробітників аеропорту за будь-якої позаштатної ситуації буде миттєвою, ніхто не залишиться стояти з розведеними руками і розгублено дивитися по сторонах. Тим більше, уявити собі ситуацію, коли самотній пакет стоїть під колоною без уваги протягом години - просто неможливо.

І справа тут не в тому, що в Ізраїлі всі працюють з суперсучасним обладнанням - хоча і це теж є. В Ізраїлі самі люди давно звикли жити в стані «підвищеної бойової готовності», безпека стоїть на першому місці. Саме тому в цій країні можна відчувати себе повністю захищеним. Україні, якщо вона хоче спокою на своїй землі, теж доведеться навчитися жити в стані громадянської відповідальності.

Скоро громадяни нашої країни масово займуться улюбленою народною фізкультурою на своїх дачних ділянках.


Традиція ця не залежить ні від курсу гривні, ні від влади в країні, тільки від погоди. Я думаю, коли нашим людям стануть доступні сучасні агротехнології, вони будуть вирощувати і збирати урожай у всіх куточках планети. А поки орієнтуються на «календар городника» і фази місяця. А ось ізраїльським фермерам тепер повідомляють про погоду прямо на город. Це робить новий стартап «Taranis», розроблений в Ізраїлі.

Щоб підвищити врожайність, максимально ефективно використовувати природні ресурси, економити на обслуговуванні ділянки, досить встановити на свій телефон спеціальний мобільний додаток і приймач на поле. І потім з певною періодичністю ви будете отримувати смс зі зведеними даними про метрологічну ситуацію в режимі реального часу. За допомогою того ж додатка фермер зможе визначити оптимальні профілактичні заходи проти погодних умов і шкідників.

«Taranis» також допоможе уникнути несподіванок з погодою: попередить про мороз, град, ураган, посуху або зливу. А ще спрогнозує конкретні погодні параметри, складе вам індивідуальний графік робіт і відправить звіт на смартфон. Звичайно, дещо все одно доведеться робити руками, але можливо, і цей «недолік» скоро виправлять.

Любі друзі!


Сьогодні починається Песах - свято віри і надії, свято визволення від непереборних бід, горя і нещасть.

У дні воєн і катастроф, які зараз прийшли на землі України і Ізраїлю, люди часто втрачають віру у власні сили і свою перемогу. Події останніх років змінили звичну картину світу для українського народу, але також подарували надію на нове вільне життя. Зараз ми, подібно до ізраїльського народу, повинні пройти свій довгий шлях становлення, пошуку, щоб захистити своє право на Землю Обітовану.

Я бажаю всім не втрачати віри в себе і в свій народ! Сердечно вітаю всіх зі святом і бажаю веселого Песаха!

четвер, 21 квітня 2016 р.

Вчора Єврокомісія прийняла на розгляд пропозицію щодо введення безвізового режиму з Україною.


Ну що ж - довгоочікувана і багатообіцяюча новина. Але, як завжди, знайшлися ті, хто дорікнув і президенту, і іншим «європереговорникам». Я не раз чув такі аргументи як «хто їздив в Європу, тому ні до чого безвізовий режим, і так буде їздити» або «в чому проблема отримати візу? Один раз постоїте біля посольства, отримаєте візу ».

Якась частка розумного в цьому є, але більше жовчі звичайно. Для всіх євроскептиків я з задоволенням поясню очевидні переваги безвізового режиму на прикладі відносин України та Ізраїлю.

З моменту введення безвізового режиму між нашими країнами пройшло 5 років - термін достатній для того, щоб зробити перші висновки та побачити перші результати. За цей час туристичний потік між Україною та Ізраїлем з десятків тисяч туристів виріс до сотень тисяч: за останній рік майже 150 тисяч ізраїльтян прилетіли в Україну. За офіційними даними 129 311 українців тільки за минулий рік відвідали Ізраїль. При цьому більше 120 тисяч - це приватні поїздки.

Уже за перший рік після введення безвізового режиму торговий оборот між Україною і Ізраїлем зріс більш ніж на 49%, а Україна продала Ізраїлю товарів на 922,5 млн доларів. Зараз товарообіг між нашими країнами становить понад 1 млрд доларів в рік і ця цифра постійно зростає.

Крім того, Україна є основним постачальником зерна, з якого ізраїльтяни печуть свою знамениту мацу: «української» маци в Ізраїлі - більше половини.

Після введення безвізового режиму українські бізнесмени почали активно (не раз і не два на рік) відвідувати Ізраїль, а це означає нові канали торгівлі, нові ринки збуту, нові шляхи співпраці і - прибуток.

Далі - оскільки тепер можна поїхати в аеропорт із закордонним паспортом, купити квиток і полетіти в Ізраїль, цією перевагою користуються родичі тих 500 тисяч репатріантів, які виїхали з України і тепер живуть в Ізраїлі.

Найцікавіше: незважаючи на війну, на кризу, на численні загрози, які є в обох країнах, кількість громадян, які відвідують і Україну, і Ізраїль постійно тільки зростає. Як і співпраця в сфері сільського господарства, торгівлі, сфері культури, науки, технологій, медицині.

У 2016 році планується підписання договору про зону вільної торгівлі між нашими країнами - це також є результатом позитивної динаміки розвитку двосторонніх відносин, яка стала очевидною за останні роки.

А ще Ізраїль - країна, яка активно розвивається і постійно потребує фахівців різних напрямків. Тому в минулому місяці було заявлено, що Ізраїль пропонує 10 тисяч робочих місць для українських будівельників. Також разом з Ізраїлем - або на території держави, або в режимі віддаленої роботи - постійно співпрацюють українські програмісти та фахівці аграрного сектора.

Як бачите, переваги очевидні. Мабуть, ще можу назвати парочку: вам не доведеться стояти в будь-яку пору року стояти в довгій черзі біля посольства, щоб отримати візу. До речі, європейські візи коштують близько 30-35 євро. Якщо врахувати, що за минулий рік з України в ЄС виїжджали майже 1,5 мільйона осіб, то уявіть, скільки грошей «просто так» залишиться в Україні.

Ще зі скасуванням візового режиму відкриваються широкі перспективи для студентів або людей, які хочуть знайти офіційну роботу в Європі: ви просто зможете поїхати на співбесіду в будь-який зручний для вас момент.

Ну і звичайно, при безвізовому режимі з Європою відкриваються широкі можливості, перш за все, для малого і середнього бізнесу.

Я сподіваюся, що усі скептики рано чи пізно зрозуміють переваги від безвізового режиму. А якщо не зрозуміють, то це ніяк не позначиться на реальному результаті - він все одно буде.

середу, 20 квітня 2016 р.

Українські літаки можуть обладнати «по-ізраїльськи»


Я постійно говорю, що нам потрібно багато чому вчитися в Ізраїля. По-перше, тому що Ізраїль активно співпрацює і готовий ділитися досвідом, а по-друге, тому що ізраїльські технології - одні з найсучасніших. І якщо ми хочемо, щоб Україна також входила в сотню, десятку, п'ятірку кращих - як зараз Ізраїль - то просто необхідно налагоджувати більш тісні зв'язки між нашими державами. Тим більше, що Ізраїль дає таку можливість постійно.

Так минулого тижня делегація ізраїльської компанії ORBIT представила для командування ВПС України ультрасучасну систему зв'язку Orion, призначену для навчально-тренувальних літаків.

Ізраїльська компанія ORBIT - це провідний світовий постачальник інтегрованих систем зв'язку. Вони використовуються в повітряній, морській, наземній і космічній областях. Крім того, ізраїльська компанія працює як з арміями, так і з цивільними структурами по всьому світу, розробки постійно оновлюються і вдосконалюються.

Можливість попрацювати в цьому проекті - це не тільки спосіб поліпшити й обновити українську техніку, а й шанс повчитися: у проекті зможуть взяти участь українські інженери оборонного комплексу, які отримають новий досвід в модернізації військових літаків і вертольотів. Можна сказати, пройдуть навчання екстерном у школі сучасних технологій. Я сподіваюся, що українські військові та чиновники зможуть гідно оцінити цю можливість і правильно скористатися нею.

Сьогодні, коли Україна потрапила в затяжний військовий конфлікт, ми просто зобов'язані модернізувати всю ту малу спадщину, яку ще не встигли вкрасти. Поки політики займаюся власними персонами, ділять чергові портфелі, прості українці захищають свою землю від ворога. Але, щоб захистити себе, Україна повинна оновлювати свою техніку. Українська авіація зараз проходить процес модернізації і встановлення сучасного устаткування - просто необхідна умова для нормальної роботи. Наші літаки повинні наздогнати великий період, який ми пропустили за останні десятиліття, і Ізраїль надає таку можливість. Ізраїль - лідер в системах обладнання для авіації, ізраїльські технології визнані у всьому світі. Переймаючи їх передовий досвід, ми можемо створювати сучасну армію. І не тільки армію: такі системи необхідні і в цивільній авіації, на морі і в космосі.

Джерело: Міноборони України

вівторок, 19 квітня 2016 р.

Доброго дня, друзі!


В своїх постах я неодноразово розповідав про культурні заходи на території Ізраїлю, що допомагають ізраїльтянам ближче зрозуміти українську ментальність, традицію та історію. Культурна дипломатія давно вже стала засобом спілкування між українцями та ізраїльтянами. На території Ізраїлю регулярно проходять фестивалі українського мистецтва, проводяться виставки фотографії та живопису, українські артисти приїздять до Ізраїлю, щоб популяризувати українське мистецтво та власне Україну.

Як ви пам҆ятаєте, я декілька разів писав про те, яку сильну реакцію викликав фільм про революційні події на Майдані, який демонструвався в Ізраїлі. Тоді він зумів розповісти глядачеві більше, ніж журналісти чи дипломати, здобути серйозний відгук у ізраїльського глядача, бо наші народи мають спільний біль.

Лише півроку тому в Україні проходив Тиждень ізраїльського кіно, який викликав неабиякий ажіотаж. Тоді українські глядачі змогли побачити Ізраїль очима сучасних ізраїльських режисерів. А тепер і ізраїльтяни зможуть ближче познайомитися з класичним та сучасним українським кіно.

З 5 до 31 травня в трьох найбільших містах Ізраїлю пройдуть Дні українського кіно. В Тель-Авіві, Єрусалимі та Хайфі вперше буде представлена ретроспектива знаменитої трилогії Олександра Довженка – фільми «Земля», «Арсенал» і «Звенигора». Нещодавно фільм «Земля» увійшов до списку п’яти світових шедеврів, які визначила ЮНЕСКО до 120-річчя кінематографу.

Поряд з визнаною класикою, ізраїльтяни побачать роботи сучасних українських режисерів. Спеціальною подією закриття фестивалю стане прем'єра фільму «Пісня пісень» Єви Нейман за творами Шолом Алейхема, сторіччя з дня народження якого весь світ відзначатиме 13 травня цього року.

Серед представників сучасного українського кіно також Олесь Санін, Сергій Мокрицький, Дмитро Мойсеєв, Олександр Балагура та Валентин Васянович.

Я завжди підкреслюю, що будь-які неформальні способи спілкування є більш ефективними за офіційні: набагато легше знайти однодумців спілкуючись «без краваток». І такого спілкування між Ізраїлем повинно бути якомога більше. Тому запрошую всіх відвідати фестиваль українського кіно.

понеділок, 18 квітня 2016 р.

В кінці березня в ізраїльському місті Хеврон відбувся напад палестинських екстремістів на солдатів ЦАХАЛа: серед дня, двоє людей з ножами напали на військовий патруль.


В результаті нападу один із солдатів отримав ножові поранення, терористи були по черзі знешкоджені. Однак пізніше, з подачі правозахисної організації (!!), одного з ізраїльських солдатів звинуватили в ненавмисному вбивстві, аргументуючи тим, що терорист був знешкоджений і «добивати» його було не обов'язково. Знайомі мотиви?

Військовослужбовець, який і зробив фатальний постріл, був упевнений, що на терориста надітий так званий «пояс смертника» і існувала загроза масштабного вибуху. Однак представники арабської громади тепер голосно кричать про навмисне вбивство.

Як ви пам'ятаєте, не так давно в нашій країні була досить гучна історія після того, як київський поліцейський, в ході затримання, застрелив пасажира некерованого автомобіля. Тоді думки розділилися: одні говорили, що поліцейський перевищив свої повноваження і що не було необхідності відкривати вогонь на ураження. Інші побачили в діях поліцейського чіткий намір не допустити ще більшої трагедії.

Хочу навести приклад того, як ізраїльське суспільство реагує на такі ситуації. По-перше, на вулицях ізраїльських міст всюди можна зустріти юнаків або дівчат в цивільному з автоматами на плечі: ​​це ізраїльські солдати, що знаходяться в у відпустці. Навіть тоді вони зобов'язані захищати свою країну.

А тепер уявіть групу цивільних з автоматами в Києві, Харкові чи Одесі ...

Так ось тепер протягом усього місяця в Ізраїлі проходять акції підтримки солдата з Хеврону і люди вимагають відпустити його, дякують за захист, підтримують його і його рідних. Подія набула державного розмаху. На захист військовослужбовця виступили політики, музиканти, художники, вчені і тисячі простих громадян. При цьому значна кількість представників влади якраз засудила дії солдата. Але в Ізраїлі «своїх» не кидають, і народ розуміє, що політики - всього лише тимчасові наймані працівники на службі у людей.

В Ізраїлі давно зрозуміли, що об'єднання громадян відіграють провідну роль в житті держави і прийнятті будь-яких питань, здатні змінювати життя країни. А ще солдат, що виконує свій обов҆язок, може розраховувати на те, що його країна ніколи не залишить його. А у нас може сісти у в'язницю за виконання службових обов'язків, або отримати повістку в суд за ухилення від призову, після 6 місяців в зоні АТО. Цікаво, скільки років має пройти, щоб у нас почали цінувати кожного солдата, кожну людину?

пʼятницю, 15 квітня 2016 р.

Пропоную вашій увазі інтерв҆ю телеканалу «Буковина», програма «Погляд»


Цей пост про солідарність та людську гідність


Мова йде про ізраїльських лікарів, які допомогли українському солдату. Валентин Ковальський, снайпер 95-ї аеромобільної бригади, в липні 2014 року отримав важке поранення під час запеклих боїв біля Саур-Могили. Після поранення бійця було прооперовано в харківському госпіталі. Потім було тривале лікування у Львові, де Валентину зробили іще чотири операції. Після нетривалої перерви – іще три операції у Львові та Києві. Однак рана виявилася настільки складною, що усі зусилля медиків допомогли лише на деякий час. Незважаючи на те, що українські медики доклали усіх зусиль, щоб допомогти бійцю, здоров҆я десантника лише погіршувалося.

Тоді рідні Валентина зважилися на лікування за кордоном і відправили чоловіка до Ізраїлю. Ізраїльські лікарі оглянули солдата та діагностували в нього численні проблеми в роботі внутрішніх органів. Ситуація погіршувалася з кожним днем, Валентин потребував негайного оперативного втручання. Житомирська громада, звідки родом український десантник, зібрала необхідну для лікування суму – 80 тисяч доларів. І тут, як говорять, зіграв свою роль щасливий випадок. По-перше, ізраїльські медики віднайшли причину стрімкого погіршення здоров҆я Валентина. А по-друге, оперувати українця мав полковник медичної служби ізраїльської армії, лікар Йорам Клайн. Дізнавшись, що його пацієнтом є також солдат, учасник АТО, ізраїльський лікар принципово відмовився від гонорару за проведення операції. Так само вчинила і вся його команда. Ось це і є справжня підтримка, істинна солідарність! Подібне милосердя не тільки викликає захоплення, але про нього необхідно розповідати.

Я, як громадянин України, також хочу подякувати особисто панові Клайну та усій команді ізраїльських медиків за такий прояв братньої підтримки, чуйність, доброту та милосердя! Ви є справжнім прикладом для наслідування.

Наразі Валентин поступово відновлюється та повертається до звичного життя. Вчинок лікаря Клайна іще раз свідчить про те, що ніяка пропаганда не здатна закрити людям очі, вуха та серця. Люди самі здатні вирішити, хто правий, а хто винуватий, допомагати чим можуть та співчувати. Саме такі повсякденні вчинки-подвиги говорять про істинне ставлення ізраїльтян до України, як би не намагалася російська пропаганда нав҆язати іншу думку.

Учора події останніх тижнів отримали логічне продовження: Верховна Рада відправила уряд Арсенія Яценюка у відставку, на його місце обрано Володимира Гройсмана.


Незважаючи на те, що Володимир Гройсман досить молодий політик, його обрання може стати компромісним варіантом для всіх сторін, які націлені на управління країною. На мій погляд, Гройсман – приклад ефективного менеджера, який не тільки добре знайомий з існуючою системою управління, всіма її мінусами і архаїзмами, але являється і прикладом нового покоління політиків. Він управлінець-новатор, який не боїться радикальних рішень. Але не хаотичних, а системних: свій творчий хист з управління він добре проявив на посаді міського голови Вінниці. Особисто мені дуже імпонує його орієнтованість на європейські стандарти управління.

Зараз звичайно багато хто скаже «так, звичайно, Гройсман єврей, іще б він вам не сподобався». Так - єврей, і подобається, але це скоріше збіг, ніж закономірність; тут національність ролі як раз не відіграє. Був би він татарином, поляком чи навіть росіянином - подобався б мені в тій же мірі. Перш за все, мені імпонує Гройсман як людина, яка розуміє правильність і перспективність відносин між Україною та Ізраїлем. За його ініціативи ще в 2012 році у Вінниці було відкрито ультрасучасний діагностичний центр, обладнаний ізраїльської технікою. Це стало наслідком тривалих переговорів: Гройсман зміг переконати ізраїльських партнерів в перспективності такого проекту. В результаті місто (і країна) отримали прекрасний Центр.

Крім того, Гройсман налагоджував і підтримував контакти з багатьма ізраїльськими бізнесменами, прагнучи, щоб його місто змогло стати прикладом співпраці між Ізраїлем та Україною. В цілому за час своєї роботи в Вінниці, завдяки Володимиру Гройсману, в бюджет міста було залучено близько 750 млн гривень. Тому в його управлінські здібності я як раз вірю - він проявив себе «до», а не «після».

Хочу вірити, що Гройсман на посаді прем'єра здатний досягти більш істотних результатів, ніж його попередник, а його робота буде сприяти зміцненню як добробуту України, так і її іміджу на міжнародній арені.

Друзі, сьогодні я хочу окремо розповісти про деталі своєї поїздки Західними областями.

Надзвичайний та Повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковські (ліворуч), Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков(в центрі), рабин Моше Лейб Колесник (Івано-Франківськ)

Протягом візиту я зустрічався не лише з чиновниками, а й з представниками єврейської громади, відвідував визначні місця, спілкувався з представниками духовенства.

Першим з низки таких зустрічей став візит до синагоги Івано-Франківська. Дуже цікава в архітектурному плані будівля, пережила непросту історію, як і багато інших релігійних споруд. Як розповів рабин Франківської синагоги, Моше Лейб Колесник, сьогодні єврейська громада міста спільними зусиллями відновлює втрачені культурні багатства краю.

Чернівці, поряд з Києвом, Львовом, Одесою, є одним із найпрекрасніших міст України. І мова йде не лише про архітектурний стиль міста, а й про атмосферу затишку та спокою, яку навіює це місто. Тут просто надзвичайно приємно працювати, гуляти та й просто знаходитися. А найголовніше – в Чернівцях дуже щирі та привітні люди. І дуже заповзяті. Чернівчани ретельно зберігають традиції власного міста і поважають традиції усіх громад, що проживають разом.

Як я вже говорив, Чернівці свого часу називали найбільш єврейським з усіх міст. Протягом сторіч тут жили євреї, зберігаючи свої культурні традиції. Тут вони мали змогу вільно передавати їх нащадкам, відкрито вести традиційне єврейське життя. До 1940 року в місті існувало 47 синагог, а ще центри допомоги незаможним членам громади, єврейські лікарні, притулки, школи та ін.. Тому в Чернівцях до сих пір існує велика кількість осередків єврейської культури, освіти та релігії.

Під час візиту до Чернівців мені я також відвідав декілька таких знакових місць. Зокрема, побував у центральній синагозі Чернівців, де рабин Менахем Мендель Гліценштейн розповів про роботу синагоги як релігійного та культурного центру. Особисто мене вразила архітектура місцевої синагоги і те, скільки зусиль довелося докласти місцевим вірянам, щоб відновити занедбану протягом десятиліть споруду.

Пізніше був ще один візит – одних із найприємніших за всю подорож. Разом з Послом Ізраїлю Еліавом Білоцерковські ми відвідали спеціалізовану школу ОРТ, де діти вивчають єврейські традиції, культуру та мову. Крім вивчення єврейської традиції, робота школи спрямована на формування у школярів основ життя в громаді – самоврядування, соціальної активності. А ще тут підтримують впровадження високих технологій у систему освіти, скрізь користуються інтернетом, розвивають інформаційні технології. Такі школи – приклад для наслідування, на мій погляд. І вони не обовязково мусять бути єврейськими. Школа підтримує тісні зв’язки з єврейською громадою міста, представники якої також прийшли на зустріч з нами.

Ми ознайомилися з організацією навчального процесу школи, відвідали уроки івриту та зустрілися з батьками школярів. Такі школи є яскравим прикладом унікального симбіозу в сфері освіти та техніки, поєднанням вивчення культурних традицій та досягнень сучасної науки. Однією з найважливіших рис єврейського народу є вміння шанувати традиції, історію так культуру. Завдяки цій рисі, власне, і існує єврейський народ. Гадаю, що якраз на часі запроваджувати і в українських школах подібне раціональне поєднання – підтримувати українську культуру, історію, привчати дітей до традицій. Але одночасно підтримувати та впроваджувати сучасні принципи освіти та науки.
Зустріч з єврейською громадою Чернівців та учнями спеціалізованої школи ОРТ


Чернівецька спеціалізована школа ОРТ


З рабином чернівецької синагоги Менахемом Менделєм Гліценштейном


Чернівецька синагога

Чернівецька громада


Почесний консул Держави Ізраїль в Західних областях України Олег Вишняков(ліворуч), рабин Ноах Кофманський (в центрі), Надзвичайний та Повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковські (праворуч)


четвер, 14 квітня 2016 р.

Друзі, 12 квітня весь світ відзначив День космонавтики: я не можу не розповісти про досягнення Ізраїлю в цій галузі.


Ізраїль по праву вважається однією з провідних космічних держав в світі. Активне освоєння космосу Ізраїль почав нещодавно - в 1988 році на орбіту був виведений перший ізраїльський супутник «Офек-1». З того часу ізраїльські інженери створили сотні новітніх зразків космічної техніки, на орбіту запущені десятки супутників.

Як держава, яка постійно перебувало в стані війни, Ізраїль насамперед почав розробку програм військового призначення. До сих пір вони є пріоритетними. Але тепер космічна промисловість Ізраїлю охоплює цілий спектр різних напрямків: від телекомунікаційних супутників до науково-дослідних станцій, комерційні супутники дистанційного зондування Землі, численні наземні проекти. Ізраїль використовує супутники в геодезії, сільському господарстві, екології, численних проектах з аерофотозйомки військового і цивільного призначення.

Цікаво, що ізраїльські супутники, виведені на орбіту, обертаються значно швидше інші: за добу ізраїльські супутники огинають планету 15 разів, інші - тільки 10. Це пояснюється особливостями географічного розташування Ізраїлю: на відміну від всіх «нормальних» космічних держав, Ізраїль запустив супутник не в східному напрямку, а в західному - проти обертання Землі. В результаті, щоб все-таки зробити запуск, ізраїльські інженери змушені були створити надлегкі супутники. Використання таких супутників і швидкість їх обертання навколо Землі дозволяє значно підвищити частоту зйомок об'єктів, які цікавлять ізраїльські розвідслужби.

Що стосується ракетобудування, то Ізраїль є одним зі світових лідерів у цій галузі: він випускає практично весь спектр ракетної зброї - від тактичних ракет наземного, морського і повітряного базування до гігантських балістичних ракет типу «Єрихон», здатних нести боєголовки на відстані до семи з половиною тисяч кілометрів.

Розвиток космічних технологій і літальних апаратів виявилося корисним не тільки для самого Ізраїлю, але і приносить величезних дохід від експорту. Оборот космічного ринку (як цивільного, так і військового), становить близько 250 мільярдів доларів на рік. Ізраїль займає близько 5% на світовому космічному ринку.

Становленню ізраїльського космічного сектора сприяла і робота переселенців з країн колишнього СРСР: десятки і сотні інженерів, які полишили в тому числі і Україну, застосували свої знання для розвитку космічного комплексу Ізраїлю.

Зараз Ізраїль спеціалізується на розробці «міні-супутників». Такі апарати, як, наприклад, «Офек-9», важать всього кілька сот кілограмів на відміну від багатотонних американських і російських.

Для України, як космічної держави, можуть бути цікаві розробки Ізраїлю в області електронного устаткування і технології міні-супутників. Ще в 2001 році між нашими країнами було укладено угоду про співпрацю в питаннях освоєння космосу. Я переконаний, що українські ракетоносії і ізраїльські мініатюрні супутники можуть скласти відмінний тандем на ринку космічних технологій

середу, 13 квітня 2016 р.

Робоча поїздка Західними областями продовжилася візитом до Чернівців

Зліва направо: Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков, мер Чернівців Олексій Каспрук, Надзвичайний і Повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковські.

12 квітня разом з Послом Ізраїлю паном Еліавом Бєлоцерковські я зустрівся із в.о. голови Чернівецької ОДА Русланом Сенчуком. Так само, як і скрізь, обговорили напрямки для можливої співпраці між Україною та Ізраїлем, з яких найперспективнішими на сьогоднішній день є туризм (в тому числі медичний, зелений), шляхи для підтримки спільних культурних та освітніх проектів, економічне співробітництво.

Буковина є одним із тих регіонів, в якому не потрібно доводити плюси співробітництва з Ізраїлем. Протягом багатьох віків Чернівці були найбільш єврейським містом з-поміж інших. Тому, завдяки історичним традиціям, Чернівецька область є дуже перспективним регіоном для двостороннього співробітництва з Ізраїлем.

Як зазначив пан Бєлоцерковські, «Буковина – особливе для Ізраїлю місце, адже саме тут проживали багато єврейських родин, значна кількість їх загинули під час Голокосту. Разом з тим, в Ізраїлі є чимало вихідців з України та зокрема, Буковини, яким було б цікаво ознайомитись з культурою Чернівецької області та повернутися на Батьківщину. Ізраїль готовий ділитися з Україною своїм досвідом країни, що динамічно розвивається».

Однією з тем нашої розмови з керівництвом області було впровадження Системи безпеки міста в регіоні та, особливо, в Чернівцях. Як сказав чернівецький міський голова Олексій Каспрук, «в Ізраїлі питання безпеки знаходиться на найвищому рівні, тому нам дуже цікавий цей досвід, зважаючи на обставини, в яких зараз живе Україна».

Окремо зупинилися на проблемі інвестування в регіоні: вважаю, що сьогодні надзвичайно важливо продемонструвати ізраїльським інвесторам, що Буковина всіляко підтримуватиме розвиток бізнес проектів в області, щоб повернути їхню довіру. Тож з міським головою Чернівців було домовлено про візит делегації ізраїльських журналістів та представників туристичного бізнесу, який відбудеться найближчим часом. Буде проведено промотур Чернівецькою областю, щоб продемонструвати усі її туристичні принади та надати можливість українським та ізраїльським підприємцям розробити спільні проекти.

Крім того, чернівчан дуже цікавить досвід Ізраїлю в сфері економії електроенергії, а також альтернативна енергетика. Такі проекти можуть стати ще одним напрямком для спільної співпраці.

Я впевнений, що маючи такі тісні і навіть «родинні» звязки з громадою області та за підтримки керівництва, можна налагодити тісну співпрацю між Ізраїлем та Україною. Чернівецька область є однією з найбільш перспективних в цьому плані.
Зліва направо: Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков, Надзвичайний і Повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковські, Ілля Хочь.


Зліва направо: Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков, в.о. голови Чернівецької ОДА Руслан Сенчук, Надзвичайний і Повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковські, Ілля Хочь

Зліва направо: Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков, Надзвичайний і Повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковські, в.о. голови Чернівецької ОДА Руслан Сенчук

вівторок, 12 квітня 2016 р.

11 квітня з робочою поїздкою я відвідав Івано-Франківськ, де провів ряд зустрічей з адміністрацією області та міста.

Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков (зліва), Надзвичайний і Повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Білоцерковські, голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук.

Прикарпаття є одним з найбільш перспективних регіонів України в плані туризму, але потребує значних капіталовкладень. Разом з Надзвичайним та Повноважним послом Держави Ізраїль в Україні Еліавом Бєлоцерковські та головою Івано-Франківської облдержадміністрації Олегом Гончаруком, обговорили можливий формат співпраці між Ізраїлем та Івано-Франківською областю.

Мене дуже обнадіює, що наразі керівництво області зосередило свої зусилля на відновленні інфраструктури регіону. Адже для того, щоб збільшити потік туристів, необхідно відновлювати дороги, розвивати нові туристичні маршрути, поліпшувати якість обслуговування і т.д.. Прикладом такого ефективного туристичного центру області є «Буковель», який стабільно розвивається і приносить прибуток в бюджет регіону. Популяризувати цей курорт серед ізраїльтян – дуже гарна можливість суттєво збільшити кількість туристів. Я впевнений, що багато хто з жителів Ізраїлю – як наших колишніх співвітчизників, так і корінних мешканців - захоче втекти від південної спеки в прохолоду Карпат.

За словами посла Ізраїлю, завдяки запровадженню між нашими державами безвізового режиму, активно зростає кількість туристів, що прибувають до регіону. Однак майже всі вони їдуть на Прикарпаття через Київ або Львів – прилітаючи з Тель-Авіву. Тому ми обговорили можливість відкриття подібного прямого рейсу з Ізраїлю до Івано-Франківська. Це сприятиме не лише збільшенню туристичного потоку, але і загальній привабливості регіону, який наразі потребує інвестицій. Лише за останній рік ізраїльські інвестиції в економіку області склали 500 тисяч доларів, але перспективи значно більші: в 2015 році експорт власної продукції області в Ізраїль зріс майже на 60% порівняно з минулим роком.

Також ми обговорили співпрацю в медичній галузі: наразі Івано-Франківщина активно бере участь в АТО і багато вихідців області потребують медичного лікування, яке може надати Ізраїль.

На зустрічі з мером Івано-Франківська Русланом Марцинківим йшлося про запровадження Системи безпеки міста, на прикладі ізраїльського міста Рішон ле-Ціон. Це централізована система, що запобігає правопорушенням та спрямована на забезпечення спокою та порядку в місті. Вона працює завдяки камерам відеонагляду, що охоплюють все місто. Інформація з них надходить до єдиного Центру управління, де оператори реагують на можливі загрози. Така система дозволяє ефективно координувати дії всіх надзвичайних служб міста. На початку року Система безпеки міста вже запрацювала у Львові на базі відеокамер, які було встановлено до Чемпіонату Європи з футболу. Застосування цієї системи у Франківську дозволить зменшити рівень злочинності в місті та підвищити безпеку.

Сьогодні Прикарпаття активно працює над залученням інвестицій в регіон, намагаючись власними силами покращити його життєвий рівень. Досвід Ізраїлю і в туристичній галузі, і в залученні інвестицій відкритий для Івано-Франківщини і, сподіваюся, допоможе в розвитку регіону.
Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков (зліва), Надзвичайний і Повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Білоцерковські (в центрі).

Зліва направо: Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков, мер Івано-Франківська Руслан Марцінків, Надзвичайний і Повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Білоцерковські.

понеділок, 11 квітня 2016 р.

За останні два роки Україна перейшла від прямих поставок російського газу до використання європейського.


Включивши систему ГТС на реверс, ми купуємо, по суті, той самий російський газ, але за європейськими цінами, які набагато нижчі за ті, що пропонує нам «братський народ». Це дозволило зменшити залежність від російських енергоресурсів, а значить зменшити її вплив в цілому.

Але остаточно «зістрибнути» з російської «газової голки» допоможе тільки заміщення одного великого газового ринку іншим. Таким виходом для України, а також для Європи в цілому, може стати ізраїльський газ.

Я нагадаю, що в 2014-2015 роках Ізраїль відкрив два гігантських родовища в Середземному морі. За оцінками фахівців, запасу «Левіафана» і «Тамара» вистачить як для внутрішнього ринку Ізраїлю, так і для експорту на багато десятиліть вперед. Уже зараз підписані контракти на поставку газу в Йорданію, плануються поставки в Єгипет. Саме через Єгипет, а також Туреччину, ізраїльський газ може відправлятися в Європу. Крім вже відомих родовищ, геологи планують відкрити ще кілька таких же великих на території Середземного моря. Це ще більше зміцнить позиції Ізраїлю на газовому ринку, підніме економіку країни, а також дозволить Європейським країнам - в тому числі Україні - подолати залежність від російських енергоресурсів.

Я вважаю, що в питанні енергетичної безпеки потрібно дивитися на кілька років вперед. Україна може підвищити надійність енергопостачання за рахунок ізраїльського газу. Останні кілька років йде робота над формуванням сприятливого бізнес клімату між нашими країнами, і співпраця енергетиці не тільки вигідна для економік обох держав, а й допоможе зміцнити партнерські відносини між Україною та Ізраїлем.

пʼятницю, 8 квітня 2016 р.

Зовсім нещодавно, 2 квітня, у всьому світі проходив День поширення інформації про аутистів - людей, практично беззахисних перед світом.


Ці люди особливо чутливі до звичних для будь-кого речей - світла, звуків, емоцій. Дітям-аутистам часто важко зрозуміти, про що говорять оточуючі, вони живуть в своєму світі. Причини таких станів можуть бути абсолютно різними, але всі діти-аутисти мають загальну проблему - комунікація з навколишнім світом.

В Україні не прийнято говорити про людей з проблемами, прийнято робити вигляд, що їх немає. У кращому випадку їх просто ігнорують, а часто реагують на них агресивно. Така реакція викликана звичайним страхом того, що біля тебе «не така» людина і невідомо, як вона може повести себе. Саме тому важливо, щоб інформація про людей, що мають фізичні або психологічні проблеми широко поширювалася. Ігнорувати проблему - не вихід.

В Ізраїлі немає «особливого» ставлення до інвалідів (мені це слово не здається таким вже страшним або некоректним, воно означає, що людина обмежена в чомусь, не більше), ізраїльське суспільство дружелюбне в цьому сенсі. Людей з якимись фізичними особливостями ніхто не виділяє, і вони, відповідно, не відчувають себе «не такими». В Ізраїлі СКРІЗЬ є все необхідне, щоб інваліди відчували себе комфортно: пандуси, ліфти на пляж, спеціальні підйомники в транспорті і т.д..

Що стосується аутистів, то в ізраїльській армії є унікальний підрозділ, в якому служать молоді люди з аутичними порушеннями. Цей підрозділ займається аналізом карт і знімків: аутистам, на відміну від звичайної людини, під силу помітити такі дрібні деталі, співставити подробиці, які не може побачити простий солдат. Справа в тому, що аутисти в кілька разів оперативніше обробляють візуальні або текстові дані, вони вкрай уважні в деталях, і можуть обробляти неймовірну кількість інформації за короткий час. Завдяки такому виду аналізу кожен день Ізраїль рятує життя своїх солдатів, а служба в армії допомагає молодим людям здобути цілу палітру життєвих навичок. А ще такі люди незамінні в сфері високих технологій.

Суспільство, яке не просто толерантне, але і доброзичливе до всіх громадян, зручне для них, просто приречене на мирне існування. Скажіть, де у нас ви бачили батьків (або вчителів), які готові прийняти в клас дитину-аутиста?

Друзі, чи знаєте ви, що ізраїльська армія входить до десяти кращих армій світу?


Згідно з рейтингом, складеним авторитетним Global firepower, десятка найпотужніших армій світу виглядає так: США, Росія, Китай, Індія, Британія, Франція, Японія, Південна Корея, Ізраїль і Туреччина.

У бойових частинах ізраїльської армії служить 160 тисяч осіб, а понад півмільйона регулярно проходять резервістські збори. Але особливо вражає обсяг ізраїльського озброєння: за даними видання, ізраїльська армія має в своєму розпорядженні 243 бойові літаки, 4 тисячі танків, 10 тисяч БТРів, 300 артилерійських знарядь, 3 фрегати і 6 підводних човнів. Для країни, яка за площею стоїть на 148 місці в світі і населення якої становить трохи більше 8 мільйонів чоловік - це значні цифри.

Але в Ізраїлі ЦАХАЛ - не просто армія. Це і майданчик для розвитку передових технологій, сучасних видів озброєння, а також значна стаття в бюджеті держави. Тільки за останній рік Ізраїль уклав військові контракти, дохід від яких склав 5,7 мільярда доларів. Причому, зважаючи на терористичні загрози останнього часу, Європа є одним з основних покупців Ізраїлю.

Так, бюджет армії становить понад 15 мільярдів доларів, але ізраїльтяни точно знають, що витрачають ці гроші з розумом і з користю. Армія оборони Ізраїлю працює за таким принципом, коли солдат думає тільки про те, як йому краще зробити свою роботу, а не що поїсти, що одягнути і чим воювати. Тому і входить до рейтингу кращих армій світу.

четвер, 7 квітня 2016 р.

Учора в Нідерландах відбувся референдум, на якому громадян попросили висловитися «за» чи «проти» асоціації України з ЄС: проти такого союзу проголосували 61,1% виборців, що прийшли на дільниці.


Особисто я не вбачаю в цьому результаті підстав для паніки чи відчаю, який з учора пролився соцмережами та ЗМІ. Референдум був консультативним і не вплине на фактичний вступ або асоціацію з Євросоюзом. До того ж, голландський уряд відкрито підтримує Україну і закликав своїх громадян голосувати «за».

Але на що справді варто звернути увагу, так це на відношення простих голландців до нашої держави. Результат референдуму яскраво доводить, що антиукраїнська пропаганда працює «на відмінно». Наприклад, два останні дні на каналах голландського телебачення прокручувалися ролики з бійками українських парламентарів. А противники вступу України до ЄС протягом усього часу були настільки згуртованими, проводили стільки акцій, що зрозуміло – вибір голландців став результатом активного антиукраїнського піару.

Ситуація, коли події в Україні сприймаються неадекватно, досить часто спостерігається і в Ізраїлі. Російські канали, яких багато в Ізраїлі, подають спотворену інформацію про «розіп‘ятих дітей» та «громадянську війну». Логічно, що пересічний громадянин формує свою точку зору спираючись саме на картинку подібних ЗМІ.

Я часто спілкуюсь з ізраїльтянами – як з простими громадянами, так і з політиками. Можу сказати, що навіть високопосадовці дуже часто перебувають під впливом подібної дезінформації. Тому кожного разу доводиться пояснювати, розповідати, доводити, якщо потрібно, що насправді відбувається в Україні. І це робота не однієї людини і не одного дня. Ви пам‘ятаєте, що в Ізраїлі величезна українська діаспора – близько 500 тисяч людей. Саме через них і з їхньою допомогу можливо сформувати позитивний імідж України в Ізраїлі. Але, перш за все, самі українці – дипломатія, митці, прості громадяни – повинні докладати зусиль, щоб змінювати думку про себе, про нашу державу, викорінити нарешті цей остогидлий радянський присмак, що глибоко в‘ївся в образ України.

середу, 6 квітня 2016 р.

Після поїздки в Ізраїль кожного разу зміцнюється внутрішнє розуміння того, наскільки необхідно Україні переймати ізраїльський досвід.



А ще приємно дивують люди, які впевнено піднімають власну країну і охоче діляться досвідом з українцями. От не шкода їм, навпаки, з радістю розкажуть і підкажуть.

Від імені почесного консульства Ізраїлю хочу подякувати колегам і представникам ізраїльської сторони за продуктивний візит і співробітництво. Українські депутати змогли побачити все на власні очі, подивитися на роботу митниці, порту, муніципалітету, податкової. Упевнений, що такий досвід, безумовно, допоможе в процесі реформування в нашій країні.

А ще сьогодні хочу розповісти вам (для порівняння) про нову екологічну ініціативу, яка минулого тижня була презентована в Кнесеті. Проект «Це - моя Земля» в парламенті Ізраїлю представили лідери ізраїльського екологічного співтовариства, а також актори, поети, активісти і парламентарі. Як сто років тому, ізраїльтяни закликають буквально купувати землі, які знаходяться на межі екологічної катастрофи. Але, якщо сто років тому землі купувалися, щоб облаштувати життя людей Ерец-Ісраеля, то тепер - для порятунку тварин і рослин.

Проект на основі краудсорсингу (коли в спільній справі бере участь велика кількість людей, які спілкуються один з одним віртуально) зв'язується з усією світовою спільнотою і пропонує людям вибрати і купити частинку землі в місці, що знаходиться під загрозою екологічної катастрофи. Це дозволяє кожному жителю зменшити шкоду, яка наноситься екосистемам і зробити свій внесок у порятунок планети. Організатори хочуть привернути до проекту увагу якомога більшої кількості учасників - сучасні засоби зв'язку легко дозволяють це. Разом з тим автори ідеї координують свої дії з провідними світовими фахівцями з охорони навколишнього середовища.

А тепер, власне, порівняння. Як стверджують журналісти Західних областей України, щодня з регіону вивозять близько 150 вагонів лісу. На підтвердження моїх слів - яскрава картинка стану українських Карпат.

Фото: «Закарпатський кореспондент»

вівторок, 5 квітня 2016 р.

Вітаю, друзі!

Ніна Южаніна(ліворуч), Олег Вишняков, Іхіель Ласрі (праворуч)

За підсумками другого дня візиту української делегації до Ізраїлю ми вже встигли зустрітися з фахівцями в сфері фінансів, спікером Кнесету, а вчора довго і плідно спілкувалися з представниками податкового і митного управління Ізраїлю. Можна сказати, пройшли прискорений міжнародний курс обміну досвідом!

4 квітня члени нашої делегації провели зустрічі з Урі Бруком, старшим керівником податкового управління Ізраїлю та Сарою Бітон - главою міжнародного відділу в митного управління Ізраїлю.

До 2004 року в Ізраїлі існувало цілих три податкових підрозділи, які багато в чому дублювали один одного. Зрозумівши, що роздутий апарат податкової служби тільки заважає процесу, управління було скорочено до одного підрозділу. В результаті різко зріс збір податків, а співробітників було переорієнтовано на нові напрямки роботи. Ось так, щоб збільшити збір податків в Ізраїлі не збільшують, а зменшують бюрократичну махіну. Крім того, пан Брук докладно розповів про те, як в Ізраїлі працюють з податковими злочинами, проводять перевірки в компаніях, працюють з підприємцями і т.д. Загалом, є чому повчитися.

Окремо зупинюся на роботі митниці в Ізраїлі: як розповіла пані Бітон, 95% всіх вантажів на ізраїльській митниці проходять перевірку протягом однієї години. Одна година! Це відбувається завдяки використанню сучасної комп'ютерної системи в роботі митниці. Вона автоматично аналізує фінансову звітність і підказує митникам оптимальний варіант поведінки: чи варто перевіряти вантаж або можна обійтися формальною процедурою огляду. Працює така система ефективно, тому що враховує будь-який нюанс кожного клієнта, історію відносин з ним, фінансову звітність і т.д.. Але слід врахувати, що в Ізраїлі рідко кому прийде в голову дати або прийняти хабар за контрабанду: надто вже великі тюремні терміни загрожують. Контрабанда існує і в Ізраїлі: співробітники митниці щодня перехоплюють зброю, наркотики, сигарети і тютюн.

Митниця працює дуже швидко, тому що практично всі вантажі розмитнюються попередньо, реально перевірку проходять тільки 5% вантажів, до яких виникли питання. У роботі митники використовують спеціальні сканери, які перевіряють навіть дуже великий контейнер за кілька хвилин. Також існують спеціальні «пилососи», які перевіряють контейнери на зброю і вибухівку: повітря з цього пилососа беруть для аналізів і, якщо знаходять найменшу частку вибухової речовини, контейнер розкривають для перевірки.

Коли в країну заходить інвестор, для нього дуже важливий не тільки податковий і інвестиційний клімат регіону, але і митна політика. Яскравий тому приклад - компанія Intell, яка інвестувала 7 млрд доларів в економіку Ізраїлю, завдяки простоті і прозорості митної системи Ізраїлю: компанія змогла легко і швидко привезти обладнання в країну і почати роботу.

Фінальним акордом дня став візит в Ашдод, де знаходиться найбільший ізраїльський торгівельний порт. Голова митного управління міста Рафі Габай розповів, що ізраїльська митниця має дуже широкі повноваження. В окремих моментах більше, ніж поліція. Наприклад, згідно із законом, від митних перевірок звільнена тільки одна людина - президент країни. Митниця має право перевірити вантаж навіть будь-якого міністра, включно з головою уряду.

Пізніше наша делегація відвідала мерію Ашдода: глава міста Іхіель Ласрі, його заступник Борис Гітерман і член міськради, який відповідає за питання освіти, Ієгуда Френкель поділилися досвідом в сфері муніципального управління. Українським парламентаріям розповіли, як влаштована ізраїльська мерія, на чому заробляє муніципалітет, чим управляє, з якими проблемами стикається. При процесі децентралізації, який зараз проходить Україна, такий досвід дуже корисним.

P. S.: в Ашдоді українські парламентарії передали меру міста пану Ласрі карту світу від дітей України дітям Ізраїлю в рамках акції «Діти за мир у всьому світі».
Українська делегація з Урі Бруком і Сарою Бітон

Українська делегація з представниками мерії Ашдода