Друзі!

Цього дня у 1827 році народився Леонід Глібов – відомий український викладач, письменник і байкар.

Леонід Іванович народився у селі Веселий Поділ. Його батько Іван Назарович був управителем кінськими табунами. Згодом батько перейшов на роботу у село Горби Кременчуцького повіту, куди й забрав родину.

Спершу Леоніда вчила вдома мама, а в 13 років він вступив до Полтавської гімназії. Там він почав писати вірші. Коли Глібову було 20, вийшла його перша російськомовна збірка «Стихотворения Леонида Глебова». Це не сподобалося керівництву гімназії і за рік його відрахували. Жанр, за яким ми з вами знаємо письменника найкраще – байка. Байки він почав писати під час навчання у Ніжинському ліцеї вищих наук, друкував їх у газеті «Черниговские губернские ведомости». Під впливом «Кобзаря» Тараса Шевченка Глібов почав писати українською.

Після закінчення ліцею Леонід Глібов влаштувався на роботу вчителем історії та географії в Чорному Острові на Поділлі, пізніше перейшов у Чернігівську чоловічу гімназію.

Життя педагога було не легким. Спершу померли його батьки, згодом – донька. Вона вдавилася кісткою, коли їла рибу. Дружина Параскева тим часом почала зраджувати – спершу з письменником Пантелеймоном Кулішем, згодом із землярем Іваном Андрущенком. Зрадливій дружині письменник присвятив байку «Горлиця і Горобець».

Глібов продовжував творити. Талановитий та енергійний, прибічник прогресивних педагогічних методів, він став видавцем і редактором новоствореної газети «Черниговский листок». Там друкували соціально гострі матеріали, що засуджували зловживання місцевих урядовців, поміщиків, суддів. Звісно, такою роботою влада була незадоволена. Тож у 1863 Глібова заарештували «за зв'язки з членом підпільної організації «Земля і воля» Іваном Андрущенком» та приставили до нього поліцейській нагляд, а ще – позбавили права бути викладачем.

Глібов переїхав до Ніжина. Параскева тим часом померла від раку, тож він вдруге одружився і повернувся у Чернігів. У 1867 він став управителем земської друкарні, друкував свої улюблені байки, вірші, публіцистики та інші твори. Хотів видавати все українською. Та у Чернігові це було заборонено, тому відправляв твори до Львова.

Помер Леонід Іванович 10 листопада 1893 в Чернігові, де його й поховали на території монастиря Святої Трійці. Похоронна процесія тягнулася цілих півмилі.

Друзі! Леонід Глібов був справжнім національним байкарем, він ніс глибокий народний гумор у маси. Зміст його жартівливо-іронічних творів простий та зрозумілий кожному, але у них зображено найважливіше – побут та переживання звичайних українців.