Друзі!

Цього дня у 1949 році народився чудовий український композитор та виконавець Володимир Івасюк. Його «Червона рута» - візитівка України в усьому світі. Його слова лилися, немов промені сонця, зігріваючи душі слухачів. Він прожив усього 30 років, але створив безсмертні хіти, які і сьогодні ми любимо співати повсякчас.

Володимир Івасюк народився у місті Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії Івасюків. Змалку любив музику, з цікавістю спостерігав за репетиціями учительського хору, на які його часто брали батьки. Музика чарувала хлопця, тож у 6 років він вступив в підготовчий клас філії Чернівецької музичної школи, де почав вчитися грати на скрипці. У Володимира був справжній хист, тож вже незабаром його почали запрошувати виступати – на шкільних заходах та навіть концертах. Його навіть відправили вчитися у Київську музичну школу, та Івасюк не витримав тягар переїзду та повернувся у Кіцмань.

У 1964 році Івасюк створив шкільний ансамбль «Буковинка», для якого писав перші свої пісні, наприклад, «Колискову». Колектив став знаним, переміг на кількох конкурсах. Володимир Івасюк продовжував вдосконалювати свій авторський талант та шукав натхнення усюди. Він подорожував, вивчав українські пісні, записував їх. Володимир чудово вчився, претендував на золоту медаль, аж раптом трапився випадок. Івасюк з друзями гуляв парком, коли один з хлопців накинув картуза на бюст Леніна. Вони всі почали дертися його знімати – і збили гіпсового «вождя». Молодиків забрали у поліцію і відкрили справу, хотіли позбавити атестату і вигнати із школи. Та родина змогла за нього заступитися.

Родина переїхала до Чернівців. Там талановитому Володимиру вдалося вступити у медичний інститут. Родина раділа, аж раптом – новий грім гримнув серед ясного неба. В інституті дізнались про його справу і виключили хлопця. Та Володимир знову не зламався, пішов працювати слюсарем на завод «Легмаш». Він створив там хор, писав для нього пісні. Одного разу ризикнув, під псевдонімом Весняний надіслав на конкурс до 50-річчя Жовтня пісні «Відлітали журавлі» та «Колискова для Оксаночки» та отримав першу премію. Не забарилася і друга перемога – за рекомендацією заводу Івасюк все ж вступив у медичний інститут. Там він пише свої хіти.

Вперше «Червона рута» була виконана 13 вересня 1970 року на Театральному майдані Чернівців. Це був гучний успіх та тріумф. Згодом буде фільм «Червона рута» і багато іншого..

У 1972 році Івасюк переїхав до Львова. Він продовжував писати пісні і вчитися на лікаря. Незабаром його пісню «Балада про дві скрипки» виконала молода співачка Софія Ротару, яка згодом першою виконала пісню Володимира на міжнародному конкурсі - «Сопот». Івасюк продовжував цікавитись новим, писав музику до спектаклю за романом Гончара «Прапороносці». За це він мав нагоду отримати Шевченківську премію, але його просто викреслили з списків номінантів. А потім згоріли і декорації до вистави... Не зважаючи ні на що, він продовжував творити. Думаю, ви зрозуміли, що це за людина. Івасюк завжди знав, що за поразкою буде перемога.

Та раптом він зник. 18 травня 1979 року тіло Володимира Івасюка знайшли у військовій зоні Брюховицького лісу підвішеним. Слідство постановило – це самогубство, аби одразу знівелювати особу Івасюка, щирого та талановитого українця.

Лише 26 січня 2009 року Генеральна прокуратура України поновила давно закриту кримінальну справу про смерть Володимира Івасюка, але в листопаді 2012 року її закрили через відсутність складу злочину. І поновили знову – вже у 2014-му. «Вбитий співробітниками КДБ»,- заявив прокурор Львівщини Роман Федик.

Друзі! Я хотів би, щоб ви усі пам’ятали цього талановитого митця і обов’язково сьогодні увімкнули одну з його пісень, яку ви найбільше любите.