Друзі

Друзі, сьогодні я хочу розповісти вам про страшна трагедію, яка сталася в Ізраїлі 11 березня 1978 року. В історію події цього дня увійшли, як теракт на Прибережному шосе, внаслідок якого загинули 39 ізраїльтян (з них 13 – діти), ще 70 зазнали поранень.

Що ж сталося того страшного дня? 13 бойовиків організації ФАТХ планували теракт у Тель-Авіві. Вони мали дістатися у місто морем на гумових човнах. Але їм не вдалося дотриматись маршруту. Двоє терористів потонули у морі, одинадцятеро зійшли на берег неподалік Зіхрон-Яакова. Керувала групою дев’ятнадцятирічна Далаль аль-Муграбі.

Першою на шляху терористів стала фотограф – американка Гейл Рубін. Вона дуже любила пейзажну зйомку, саме робила знімки, коли сталася доленосна для неї зустріч. Бойовики розпитали жінку про місцезнаходження і застрелили. Один з терористів ФАТХу згодом розповів, причиною була віза. Гейл розповіла, що отримала її від уряду Ізраїлю, а Далаль заявила, що просити її потрібно було особисто в неї, бо земля – її, а не Ізраїлю.

Після цього вбивства терористи розділились. Одні – захопили автобус, інші – маршрутне таксі. Автобус був туристичний, у ньому з екскурсії поверталися працівники кооперативу «Егед», які вперше отримали змогу поближче познайомитись із колегами та взяти свої родини у неформальну поїздку до сталактитових печер..

Кінцевою метою бойовиків був готель у Тель-Авіві. Згодом обидві групи об’єдналися у автобусі, де вони тримали заручників. По дорозі терористи обстрілювали автівки, які проїжджали повз.

Врешті, ізраїльським силам безпеки вдалося зупинити автобус, вони вистрелили по його колесах. Один з водіїв кооперативу «Егед» хотів виступити посередником, бо знав арабську мову. Та коли він пішов у бік кордону силовиків, бойовики поцілили йому у живіт. Він помер у лікарні.

Перемовини було зірвано, пасажири впали у відчай і спробували утекти. Тоді терористи відкрили вогонь по беззбройних людях.. І наостанок – підірвали автобус.

9 бойовиків були ліквідовані, серед них – Далаль аль-Муграбі. Ще двох узяли в полон живими. Їх обміняли через сім років ув’язнення в ізраїльській тюрмі. Один з них згодом став членом Революційної ради організації ФАТХ. З Далаль палестинці зробили справжню ікону. На її честь назвали вулиці, військове та поліцейське училища, дитячі табори та школа. Здається, до цього немає що додати.

Ізраїль пам’ятає страшне горе. Навіть страшний автобус зберігся дотепер – він стоїть у Музеї автобусів в Холоні. Бо є трагедії, поряд із якими найтрагічніші сценарії фільмів – ніщо. Бо це реальність.

Вічна пам’ять загиблим.