Друзі!

Сьогодні хотів би пригадати з вами одну страшну подію в історії Ізраїлю. Саме у цей день у 2002 році в готелі «Парк» у Нетанії стався теракт, який забрав життя 30 людей. Ще 140 тоді отримали поранення. Ця трагедія стала кульмінацією серії терактів, які «Хамас» організував на території Ізраїлю.

Уявіть собі – вечір, пасхальний седер. 250 людей зібралися у приміщенні готелю на святкову трапезу. За згадками очевидців, терорист був переодягнений у жінку, за іншими версіям – просто непримітно вдягнений, спокійно увійшов до обідньої зали та підірвав себе прямо посеред неї. Постраждали цілі родини: жінки, діти, люди похилого віку. Відповідальність за страшний злочин взяли на себе терористичні організації «Хамас» та «Бригада мучеників аль-Акси».

Ви знаєте, що держава Ізраїль високо цінує життя кожного ізраїльтянина, тому організатори терористичної атаки були покарані: у січні 2006 року організатор терактів у готелі «Парк» та торговельному центрі «ха-Шарон» в Нетанії Аббас ас-Саїд був засуджений до 35 довічних позбавлень волі. Окрім нього, той самий строк відбувають ще 5 причетних до організації теракту.

Та не тільки страшним горем я хотів би поділитися з вами. А й повчальними історіями людей, які пережили справжнє пекло. У теракті помер директор готелю «Парк» - 44-річний Амірам Хамамі. У нього залишилося 6 дітей, на щастя, в результаті трагедії було поранено лише одного з них. Після вибуху від будівлі готелю залишилися самі стіні. Але дружина Амірама Карін після страшної трагедії, яку їй довелося пережити, взяла себе у руки та провела реставрацію готелю і почала керувати справами – заради дітей. Зараз готель працює та приймає гостей, а сама Карін не дозволяє собі сумувати навіть 27 березня, в найстрашніший день свого життя. Вона каже, що онуки не повинні бачити бабусю зі сльозами.

Інша постраждала від теракту – Ганна Вайшбейн. Вона тоді приїхала до Ізраїлю з України та працювала у готелі офіціанткою, аби підзаробити грошей. Після вибуху через отримані поранення Ганна стала інвалідом. Але вона теж не впала духом. Вона професійно зайнялася танцями на інвалідних візках та встигла вибороти кілька нагород на чемпіонатах Європи та світу.

Я хотів би, аби ці історії нагадали вам, що за будь-якою чорною полосою буде біла, а люди, які шкодять іншим, рано чи пізно будуть покарані.



Вічна пам’ять загиблим.