Друзі!

Рівно 55 років тому ізраїльський суд виніс вирок у справі Адольфа Айхмана, завідувача відділу гестапо, який відповідав за "остаточне вирішення єврейського питання". Цей процес мав велике значення як для Ізраїлю, так і для всього світу, бо довів, що історична справедливість існує, а безсердечні кати врешті отримують свою кару.

Ізраїль із самого моменту свого становлення визначив одну з основних своїх задач - переслідування та покарання тих, хто винен у Голокості. Держава не збиралася ані забувати, ані прощати смерті понад 6 мільйонів євреїв, замордованих нацистським режимом. Задля цієї мети працювали сотні активістів, та головну роль відіграла розвідка Ізраїлю - "Моссад".

Саме їй вдалося знайти Адольфа Айхмана, який був головним виконавцем рішень щодо депортації євреїв та їх фактичного знищення у концтаборах. Знаєте, що він думав про це? Вже перебуваючи в Ізраїлі під арештом, він описував убивства євреїв у Хелмно так: " Те, що я побачив там, викликало у мене жах. Я бачив, як голих євреїв та єврейок женуть до закритого автобусу без вікон. Після того, як двері зачиняли, ввімкнули двигун. Вихлопний газ надходив до зачиненого автобусу..Я більше не міг. У мене не було слів, аби описати мої відчуття. Все це здавалося фантастикою". Але це не заважало йому "остаточно вирішувати" долю тисяч євреїв саме таким чином.

По закінченню війни Айхман втік до Аргентини. Там він збирався спокійно доживати життя під іменем Рікардо Клемента. Він вважав себе настільки недоторканним, що не побоявся вдруге одружитися на власній дружині, вже під новим іменем, та перевезти родину до себе. Як не дивно, саме член сім'ї й видав його. У Аргентині жив сліпий німецький єврей - Лотар Герман. В нього була дочка. Одного разу вона повернулася та розповіла про нового знайомого, Ніколаса, батько якого займав високий пост у Третьому Рейху. Хоча Лотар був сліпим, та не дурним - він зумів здогадатися, про кого йде мова та передав інформацію ізраїльтянам.

Тут настала черга "Моссаду". Захоплення цього нахабного злочинця тривало усього 20 секунд. Після чого його відвезли під Буенос-Айрес та допитали. Айхман зізнався в усьому. Спецоперація тривала, а колишні нацисти, яких було чимало у країні, вже почали розшукувати зниклого. Тоді розвідці довелося вигадати, яким чином перевезти злочинця до Ізраїлю. Вони влаштували фальшиву автоаварію за участю пілота Рафаеля Арнона, аби саме під його виглядом Айхмана вдалося посадити у літак. Через кілька годин він був уже в Ізраїлі. Тоді ж прем'єр-міністр країни Давид Бен-Гуріон проголосив, що Адольф Айхман предстане перед ізраїльським судом.

Смертну кара у країні скасували ще 1954-го, але у цьому випадку зробили єдине виключення. Адольфа Айхмана засудили до повішення. Помер він 1 червня 1962 року у в'язниці міста Рамла. Тіло його спалили, а попіл розвіяли над морем далеко від берега.

Друзі, ця історія вчить одному - тяжкі злочини завжди несуть за собою тяжку кару. І кожен, хто чинить горе іншому рано чи пізно сам затягне собі зашморг на шиї. Справедливість існує, і наведений мною приклад це підтверджує.