Друзі!

Сьогодні могло б виповнитися 39 років надзвичайно самобутній українській художниці Саші Путрі. Нажаль, вона померла, коли їй було усього 11 років. Але за цей час вона встигла створити 2 тисячі унікальних мистецьких робіт. Я хотів би розповісти вам її історію.

Олександра Путря народилася у Полтаві, її батько був художником, а мати – викладачкою музики. Малювати дівчинка почала, коли їй було усього три роки. В садочок вона не ходила, весь час проводила із фарбами, мала власний стіл, поряд із татовим, де творила свої мистецькі шедеври.

Саша була справжнім вундеркіндом, ніколи не просила ні в кого допомоги, навіть у тата. Іноді, коли їй була потрібна батькова порада, вона клала на його стіл записку зі словами: «Таточко, прийди!». Та вчитися у художній школі відмовилася навідріз. Вона нікого не копіювала, а всі ідеї для малюнків брала із власної фантазії.

Коли їй було 5 років, лікарі поставили дівчинці страшний діагноз – лейкоз. Та вона не перестала творити. Батьки розуміли, що Саша почуває себе добре, коли у день вона могла намалювати декілька малюнків. Вона цікавилася астрологією, вірила у існування інших світів, ці теми дуже вдало відображені у її мистецтві. Коли їй було 9, вона подивилася фільм «Танцюрист диско» та закохалася у Індію. А ще більше – у актора Мітхуна Чакраборті. Як будь-яка дитина, вона фантазувала, що колись одружиться із ним і буде жити щасливо. Тому часто малювала свої автопортрети в образі індійської жінки, а портрет коханого носила біля серця.

Коли Саша вже була у лікарні, вона попросила тата покласти руку на листок, обвела її, а згодом – так само обвела власну руку. Зверху вона намалювала зірку Сиріус. Це картина стала останньою у доробку художниці Саші Путрі.

Вже після смерті доньки її батько дізнався, що мовою хінді «путрі» означає «донька». Такий невимовний символізм просто вдарив у серце. Нажаль, Саша не побачила за життя жодну з виставок своїх картин, хоча їх було сотні по всьому світу.

Я впевнений, що ми з вами маємо пам’ятати такі історії, бо Україна сповнена талановитих людей, чий вклад у мистецький фонд країни неможливо переоцінити.