Друзі!

Цього року відомому письменнику-фантасту Станіславу Лему могло б виповнитися 95 років.

Народився він у Львові, який тоді був польським, у родині військового лікаря Самуїла Лема та Сабіни Лем. У місті родина брала активну участь у розбудові єврейської спільноти. Також батько Лема та його брат підтримували єврейську молодь у отриманні вищої освіти. Станіслав любив це місто, він хотів йти шляхом батька, тому вступив до Львівського медичного інституту. Та хрест на цій мрії поставила німецька окупація.

Хоча під час неї Станіслав відчував себе вельми вільно. Бо був блондином і не викликав багато питань, ще й мав фальшиві документи. Але радянська окупація була нічим не краща від німецької, тому у липні 1945 всій родині довелося переїхати до Кракова. Втративши все майно, вони були змушені починати життя спочатку.

Але Станіслав знову обрав той самий шлях - вступив на медичний факультет Ягеллонського університету. Та під час навчання він почав писати. Спершу - оповідання. Згодом написав перший роман під назвою "Шпиталь перетворення". За ним ще два, які він включив до трилогії "Незмарнований час". Але реалістичну прозу не пропустили у тому вигляді, в якому вона була. Утім, перший крах не лише не зневірив Станіслава Лема, а навпаки - дозволив йому змінити стиль та досягти висот. Наступним кроком став перший фантастичний роман "Астронавти". Сам автор вважав його наївним, але це не завадило твору принести авторові шалену популярність. Станіслав Лем був надзвичайно працьовитим, тож майже щороку він видавав нові книжки. А головне - вкладав у них цікаві, вічні думки. Наприклад: "Але ж Бог, що впав у відчай, - це ж людина..."

Йому належать понад 9 тисяч неологізм, один із них - слово "Солярис" , що означає "Мислячий океан".

Помер великий фантаст 27 березня 2006 року, залишивши по собі величезний вклад у жанр фантастики в літературі, та гарного сина на ім'я Томаш.

Друзі, не бійтеся ніколи шукати себе, бо скільки б доля не ставила вам перевірок, лише минувши їх, можна відшукати справжній сенс життя.