Друзі!

Цього дня 76 років тому народився відомий український хоровий диригент, засновник хору хлопчиків та державної академічної хорової капели “Дударик".

Народився Микола Кацал 10 грудня 1940 року у Проскурові.
Батько працював на цукровому заводі машиністом паровоза, а мама — секретарем в адміністрації заводу. В родині ще було двоє хлопців — Едуард та Леонід. Та головне - у всієї родини спостерігався талант до співів, вони дуже любили музику. Батько Миколи Кацала був навіть солістом заводського аматорського хору.

Сам хлопець більше любив грати музику - вивчися вправлятися із гітарою, контрабасом.
Та вчитися він пішов зовсім іншого, вступив на факультет геодезії Львівського політехнічного інституту.Але місто, куди він переїхав, змінило все. Воно завжди було бурхливим, таким собі центром української культури і мистецького життя. Не дивно, що велику шану тут віддавали саме музиці. Цей вир з головою захопив Миколу Кацала, який починав любити цей вид мистецтва все більше та більше. В студентські рокивін керував інструментальним ансамблем, студентським хором факультету, який створив у 1961 році.

Своє справжнє покликання Микола Кацал віднайшов, коли за направленням працював керівником пошукової групи у військовому проектному інституті в Читі. Там він вирішив вивчитись на диригента. Саме у музичному училищі він зустрів своє інше велике кохання - майбутню дружину Любов Савченко.

Утім, коханий Львів весь час кликав Кацала повернутися. Врешті він зробив це. Спочатку почав займатисяансамблем хлопчиків при Львівському будинку культури залізничників. В той самий час він закінчивдиригентський факультет Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка.

Найбільше його шанують за заснування хору хлопчиків “Дударик”. Його діяльність у межах цього проекту не була просто музичною, а просвітницькою. Бо Микола Кацал казав про походження української пісні так: "А пісня — з Поділля, того краю, що дзвенить шаблями Северина Наливайка, Устима Кармалюка та Івана Богуна, бринить голосом Соломії Крушельницької, мелодіями “Щедрика” і “Дударика”, які, мов дорогоцінні діаманти, огранені рукою генія, подарував нам і світу Микола Леонтович…". Він хотів, аби якомога більше людей знали про українську культуру та історію.

Тому крім музики, займався ще й педагогічною діяльністю, читав різноманітні лекції. Він був палким патріотом України, тому навіть у часи панування радянської антинаціональної ідеології він відстоював назву та репертуар хору “Дударик”. І це працювало - ідеальні концертні номери здобули міжнародне визнання.

Інший здобуток Миколи Кацала - створення у Львові в 1989 році першої державної хорової школи. Його мастерня була не гірша за відомі світові - польську, литовську, німецьку.

Не дивно, що того ж року Кацал став лауреатом Шевченківської премії за свої концертні програми. Він заслужив цю нагороду, бо був вічним двигуном просвіти, українства, мистецтва.

Нажаль, він пішов із життя 24 травня цього року. Друзі, ми маємо пам'ятати про таких людей, бо саме вони творять Україну та звеличуюють її!