Друзі!

У цей день рівно 183 роки тому народилася «українська Жорж Санд», одна з найбільш талановитих та таємничих українських письменниць Марко Вовчок! Її особу й досі шанують в усьому світі, тому на честь свята Google сьогодні розмістив дудл із українкою на головній сторінці.

Справжнє ім’я авторки - Марія Олександрівна Вілінська. Вона народилася у польсько-українській дворянській сім’ї. Жила із мамою та вітчимом, який був пияком та картярем. Аби донці жилося краще, мати відправила її до приватного харківського пансіону.

Марія була надзвичайно вродливою дівчинкою. Свого майбутнього чоловіка вона зустріла у місті Орел, де жила у тітки. Ним став Опанас Маркович з Полтави, який саме відбував там заслання через причетність до Кирило-Мефодіївського братства. Марії було усього 17, чоловік був на 11 років старшим за неї. Він дуже любив фольклор – збирав народні пісні та звичаї. Це сподобалося і самій Марії, вона, російськомовна від народження, почала писати оповідання українською. Першим критиком творчості молодої письменниці став Пантелеймон Куліш. Саме він вигадав псевдонім авторки – Марко Вовчок та видав її «Народні оповідання», що одразу принесли письменниці успіх.

Вона швидко завоювала популярність, зокрема, завдяки своїй загадковості. Навіть власний портрет вона приховувала від широкого загалу аж до 1902 року. Особливий протекторат Марко Вовчок отримала від відомого російського письменника Івана Тургенєва. Він переклав її твори російською мовою.

Навесні 1859-го жінка із сином Богданом переїхала до Німеччини. З чоловіком Опанасом, якого вона насправді не кохала, як зізналася пізніше, стосунки закінчилися. Вони жили нарізно, через 8 років він помер, так і не побачивши своїх близьких.

Пізніше Марія отримала славу «фатальної жінки». Про її романи пліткувала уся Європа. Донька графа Толстого писала: «Усі чоловіки божеволіють від неї: Тургенєв лежить біля її ніг, Герцен приїхав до неї в Бельгію, де його мало не схопили, Куліш через неї розійшовся з жінкою». Історії кохання авторки дійсно були трагічними. Олександр Пассек, із яким Марія шість років жила під Парижем, помер у неї на руках від сухот. Через палке та невзаємне кохання до письменниці застрелився польський хімік Владислав Олевінський. Останнім штрихом її образу стала раптова загибель публіциста Дмитра Писарєва, який був не лише коханцем Марко Вовчок, а й її троюрідним братом.

Але жінка все одно шукала своє кохання до останнього. І знайшла, в особі морського офіцера Михайла Лобача-Жученка, що був на 17 років молодшим. Вони навіть побралися. Коханий підтримував її, не зважаючи на депресію, що почалася у письменниці після звинувачення у плагіаті, який вона, нібито, друкувала в своїх перекладах.

Померла Марко Вовчок 10 серпня 1907 року на Кавказі, де тоді служив чоловік. Причина смерті відомої української письменниці страшна – пухлина мозку.

Утім, ця загадкова особа залишила особливий та невмирущий вклад в українську літературу. Наприклад, повість «Маруся», де йдеться про дівчинку, яка гине, допомагаючи запорожцям, рекомендована для обов’язкового читання у французьких школах.

«Моцарт любовних історій» - так ще називали цю талановиту жінку. Друзі, я впевнений, про таких авторів, як вона, потрібно згадувати якомога частіше. Читати її твори – надзвичайно цікаво, вони сповнені невмирущого фольклору та тієї особливої любові, яку відчувала лише Марко Вовчок.