Друзі!

У цей день у 1840 році народився видатний український філолог і громадський діяч Костянтин Михальчук. Він був одним із основоположників української діалектології, людиною, яка боролася за розвиток української мови до кінця своїх днів.

Кость народився в селі Зозулинці, нині – Вінницька область. Спершу навчався в Житомирській чоловічій гімназії, згодом вступив до Київського університету. Там він став одним з ініціаторів «хлопоманства» - громадського руху, що виник серед шляхетської молоді, яка прагнула зближення із «простим українським народом». Представники руху вважали, що майбутня демократія на теренах України може існувати тільки якщо буде встановлено спільність між інтелігенцією та селянством. Незабаром Михальчука виключили з університету, проте ці ідеї завжди жевріли в його серці.

З 1867 та до самого кінця життя працював бухгалтером Київської броварні. Та це не завадило йому написати безліч надзвичайно важливих для української мови праць. Наприклад, він першим зробив структурний опис українських діалектів на основі порівняння, підготував першу карту українських говорів. Більше того – стверджував право української мови на безперешкодний розвиток. У всіх своїх статтях, надрукованих в газетах і журналах, виступав на її захист а також прагнув розвитку культури. За наукові праці з української філології Петербурзька академія наук іменувала його своїм членом-кореспондентом.

Вже тоді Кость Михальчук задавався питанням, яке стоїть перед нами усіма зараз. Одна з його статей на сторінках видання «Діло» називалася «Чого хотять від нас Росияни», і я думаю, що ви здогадується, про що йшлося.

Історики вважають, що вклад Костя Михальчука у мовознавство – безмежний. Мовляв, він був філологом рівня Олександра Потебні, не просто видатним науковцем, а й щирим українським громадянином.

Друзі, українська мова пережила доволі складну історію розвитку, пройшла крізь утиски і те, що ми можемо вільно нею спілкуватися – великий дар. Тож цінуймо його!