Протягом останнього року систематично стає відомо про прояви антисемітизму як в Україні, так і в цілому в Європі: раніше в декількох своїх постах я розповідав про подібні інциденти, і ситуація з тих пір не покращується. Буквально минулого тижня в Молдові невідомі розгромили 10 могил на єврейському кладовищі. У Полтаві антисемітськими написами був осквернений пам'ятник «Скорботна мати». Перед цим така ж історія була в Калінінграді. Євреї Голландії змушені знімати мезузи зі своїх будинків, побоюючись нападів антисемітів. В українській Коломиї за останні півроку тричі були зафіксовані погроми на єврейському кладовищі. На території меморіального комплексу «Бабин Яр» у Києві дев'ять разів вандали підпалювали Менору... І так далі, і тому подібне. Все це - прояви навіть не антисемітизму, а убогості душі і розуму. Спроба замаху на єврейські традиції, осквернення пам'яті мертвих - це прояв вищого ступеню вандалізму, який можна собі уявити.
Історія єврейського народу сповнена горем, кров'ю і сльозами. Протягом століть євреїв знищували тільки через їхнє походження: тобто, щоб тебе вбили, не треба було робити ніяких радикальних дій - досить було народитися євреєм. На щастя, цей страшний період в історії єврейського народу закінчився, і сьогодні євреї можуть постояти за себе і своїх близьких.
Але знаходяться ті, кого не влаштовують навіть мертві євреї... У своєму злісному безсиллі вони вирішили «боротися» з тими, хто їм не може відповісти, зневажаючи не тільки їхню пам'ять, але також і почуття їхніх рідних.
Для того, щоб зупинити цей процес, необхідно, на мій погляд, зробити два основні кроки: перше, це робота держорганів для охорони пам'яток єврейської спадщини. І друге - це просвітницька робота серед населення. Дуже важливо, щоб люди знали і розуміли, що руйнування або агресія - це всього лише вандалізм і не має відношення до вираження власної точки зору. Дуже часто неприйняття окремих політиків або просто публічних людей виливається саме в такі погроми і ненависть до всього єврейського народу.
Восени 2016 року весь світ згадуватиме про одну із найстрашніших подій в історії євреїв - 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру. До цієї дати була створена спеціальна урядова комісія, відповідальна за підготовку заходів, до складу якої входжу і я. Ми постараємося, щоб участь у церемонії вшанування пам'яті взяли політики найвищого рівня. Як Почесний консул Ізраїлю, зроблю все можливе, щоб якомога більше світових лідерів - президентів, глав парламентів, прем'єр-міністрів - побачили те, що зараз відбувається в Україні. Упевнений, що це може стати дійсно відправною точкою для того, щоб змінити ситуацію.
Для того, щоб якомога більше людей нарешті зрозуміли різницю між своїм особистим неприйняттям і ставленням до народу, щоб побачили реальні перспективи взаємин з сучасним Ізраїлем, я роблю все від мене залежне. Радий повідомити, що в травні Україну відвідає президент фонду «Голокост», журналістка, громадський діяч, правозахисниця, одна з лідерів антифашистського руху Алла Гербер. Пані Гербер прочитає ряд лекцій в українських вузах, а також зустріниться з журналістами і проведе презентацію своєї книги. Алла Гербер, як живий свідок знищення євреїв, поділиться своїм досвідом у побудові вільного громадянського суспільства. Детальна програма перебування Алли Гербер - трохи пізніше, але вже зараз можу сказати, що її виступи можна буде послухати в Києві та Львові.
Немає коментарів:
Дописати коментар