Друзі!

Друзі! Цього дня у 1968 році народився Андрій Кузьменко – музикант, письменник, телеведучий, продюсер, улюбленець усіх без винятку, справді «народний» артист України.

Кузьма народився у Самборі Львівської області. Згодом його родина переїхала у Новояворівськ, де він і почав свій творчий шлях. У дитинстві Андрій мріяв стати водієм сміттєвоза. Мати хлопця була вчителькою музики, тож не дивно, що Кузьменко закінчив музичну школу. Він завжди жартував з того, що планував стати стоматологом, закінчив відповідний факультет Львівського медінституту. Юнак одразу зрозумів, що це йому не цікаво, але продовжував навчатись, підкорюючись волі батьків.

У 1989 році Кузьма створив свій гурт, який називався «Скрябін». Він та його друзі стали першими україномовними музикантами у жанрі альтернативної електроніки. Станом на сьогодні гурт видав сімнадцять студійних альбомів, два збірники, дев'ять макси-синглів, один концертний альбом та багато інших музичних проектів.

Але популярність була не раптовою. Андрій Кузьменко дуже багато працював та віддавав для того, щоб стати таким, яким ми його знаємо. У цьому йому допомагали дружина та донька, які завжди були поряд, підтримували у часи повного безгрошів’я, терпіли і розуміли. В одному з інтерв’ю Андрій сказав: «Якби нинішній Кузьма побачив тодішнього Кузьму, сказав би: «Хлопець, стисни зуби. Через двадцять років все буде — зашибісь!».

З 2003 року Кузьменко протягом всіх десяти сезонів працював телеведучим музичного телепроекту «Шанс» разом зі співачкою Наталею Могилевською, згодом і програми «Шиканемо». Він сам почав керувати гуртом, що відзначилося на матеріалі – пісні стали зовсім іншими, глибокими та близькими кожному.

Під час Помаранчевої революції Кузьма агітував за Віктора Януковича: відповідно до контракту з «Інтером» Кузьменко був зобов'язаний брати участь у всіх акціях телеканалу. Тоді його засудили усі – друзі, близькі, фанати. Музикант назвав цей інцидент досвідом і травмою, після якої його вже «ніхто в житті не перекупить», і що він отримав тоді багато ворогів — «процентів 50 країни».

У 2006 році Кузьменко видав свою першу книжку – «Я, Побєда і Берлін», яка настільки сподобалася читачам, що її кілька разів перевидавали.

Співак та шоумен не раз показував, що має активну громадську позицію. Наприкінці січня 2014 року записав пісню, присвячену подіям Євромайдану, зауваживши, що він підтримує людей на Майдані, але не опозицію.

Пізніше Андрій Кузьменко взявся до волонтерської діяльності. Навіть після смерті Кузьми українські бійці отримували його допомогу. Буквально напередодні смертельного ДТП Кузьма приймав участь у покупці позашляховика, який відправився до українських військових вже після його трагічної загибелі. Андрій Кузьменко завжди був людиною з великої літери – він ніколи не хворів «зірковою хворобою», виступав у найменших містах, де на нього чекали слухачі. Одного разу, коли Кузьма прийшов до військового шпиталю у Києві і побачив, що там взагалі немає місць, солдати лежать в коридорах, він почав брати тих, кого можна було, до себе додому.

Андрій Кузьменко загинув 2 лютого 2015 року у ДТП на трасі Кривий Ріг – Кіровоград. Його позашляховик зіткнувся з молоковозом. Відомий співак помер на місці.

Після смерті Кузьми його дружина Світлана Бабійчук заснувала благодійний фонд і стала допомагати дитячим будинкам, лікарням, а також українським військовим, продовжила справу свого чоловіка.

«Змінюйте світ на краще, піклуйтеся про нього, тому що ви в ньому живете!» - заповідав Кузьма Скрябін. Вічна пам’ять Андрію – надзвичайно талановитому, людяному та справжньому чоловіку. Ти назавжди у наших серцях.