Друзі

Друзі, чи знали ви, що колись звичайна українська дівчина Катерина була принцесою Сіаму (нині Таїланд)? Ні? Тоді я розповім вам цю захоплюючу історію про українську Попелюшку із унікальною вдачею та міцним характером.

Катерина Десницька народилася 9 травня 1886 року у Луцьку. Її батько був головою місцевого суду. Але коли дівчинці було усього 2 роки, тато помер. А у його вдови Марії Михайлівни залишилось 12 дітей! Жінка продала все, що мала та переїхала з сім’єю до Києва. Вона була впевнена, що найголовніше – дати дітям гарну освіту, тому старші вступили до Київського університету, молодші – у гімназію. Катерину мати віддала у найкращий заклад освіти для дівчат – Фундуклеївську жіночу гімназію неподалік Хрещатика. Та за рік до випуску мама дівчинки померла від раку. У 1904 році Катерину забрав до себе старший брат Іван, який саме влаштувався у Петербурзі. Дівчина не сиділа без діла, влаштувалася на курси медсестер у шпиталі імператриці Марії Федорівни на Фонтанці.

У Києві в дівчини лишився залицяльник на ім’я Ігор. Одного разу він написав їй листа, що йде на фронт – саме почалася війна з Японією. Катерина теж вирішила не стояти осторонь і піти сестрою-жалібницею, аби лікувати поранених. Та перед тим, як відбути на війну, сталося доленосне знайомство. За однією з версій, на одному з святкових балів вона познайомилася з гвардійським гусаром. Він виявився принцом Сіаму на ім’я Чакрабарон. У Петербурзі хлопець жив та вчився з 1898 року, його батько таким чином хотів вбити двох зайців – налагодити стосунки з Росією та дати синові гарну освіту. У серпні 1902 року принц став корнетом лейб-гвардії імператорського гусарського полку і вступив до Академії Генштабу.

Дізнавшись про рішення відважної українки, Чакрабон теж попросився на фронт, але Микола ІІ його не пустив. Тоді принц вирішив вразити Катерину інакше - до шпиталю імператриці Марії Федорівни під"їхала карета з імператорськими гербами. Катерина працювала там медсестрою. Весь медперсонал вийшов на ґанок, подивитися що ж це буде. Тоді принц Чакрабон подарував Катерині сумочку з емаллю роботи ювеліра Карла Фаберже. На ній стояли ініціали красуні — «К.Д.». Але це не зупинило ініціативну дівчину. Оки вона лікувала поранених, безтями закоханий хлопець писав їй любовні листи. Коли дівчина повернулася, Чакрабарон запропонував їй одружитися. Але робити це доводилось таємно, бо батько принца – король Рама V ніколи б не дав дозвіл на шлюб із «фаранг» - білою іноземкою.

Але Чакрабарон, який був буддистом, навіть погодився на православне вінчання, таким було його кохання. Молодята провели медовий місяць у Єгипті. Король, не здогадуючись про синове одруження, подарував принцу щойно збудований палац Парускаван. Туди принц і привіз Катерину. Як і очікували, дівчину при дворі не прийняли. Не врятувала ситуацію навіть народження дитини - королівського онука Чули.

У 1910 році раптово помер король Рама V, і престол під іменем Рами VI посів його старший син. Він офіційно визнав шлюб свого брата, а Десницька одержала титул принцеси Сіаму вищого рангу під іменем На Пхітсанулок (за назвою провінції, шефом якої був її чоловік). Чакрабарон став спадкоємцем престолу, бо новий король не мав дітей. До всього – його призначили очільником Генерального штабу сіамської армії.

Родина жила щасливо, Катерина намагалася впровадити у країні інновації, як на своїй батьківщині. Разом з королем у 1911 вони навіть відвідали Київ. Та минали роки, а «фаранг» досі лишалася чужою у Сіамі. А ще кудись поділося кохання і Чакрабарон завів коханку - принцесу Чаваліт, дочку принца Роді, свого далекого родича. Катерина важко це переживала, адже в королівській родині Сіаму практикували багатожонство, і чоловік просив її змиритися із суперницею. Та вони вирішила – ділити його ні з ким не зможе. І стала вимагати розлучення. Відмовилася від великих аліментів, згодилася лише на 1200 фунтів річних.

Подружжя розлучилося. Їхній син Чула залишився у Сіамі, бо був сином спадкоємця престолу, а Катерина Десницька влітку 1919 року виїхала до свого брата-дипломата в Шанхай. Там працювала у Червоному Хресті.

Та і Чакрабарон не отримав жаданого щастя – король заборонив йому одружуватися з Чаваліт, бо вона була його племінницею. Пара жила в цивільному шлюбі. Одного разу закохані вирішили влаштувати собі відпочинок на яхті. Чакрабарон застудився, а за кілька тижнів помер від запалення легень. Усе своє майно він заповів лише синові й Чаваліт. Проте король наказав розділити статки на трьох.

Катерина придбала в Шанхаї будинок. Одним із її квартирантів був американський електрик Ґарі Клінтон. Невдовзі вони побралися. Із сином Чулою Катерина бачилася 1923 року (він навчався в приватній школі в Англії). Син не вибачив матері того, що вона покинула батька.

Через японсько-китайські воєнні дії у 1930-х роках Катерина і Ґарі переїхали в Америку, у Портленд. Невдовзі вони розлучилися. Після закінчення Другої світової війни Катерина переїхала до Франції. Оселилася біля Парижа, де мешкала вдова її брата Івана з дітьми.

Катерина Десницька померла від серцевого нападу 3 січня 1960 року у Парижі. Її син Чула закінчив Кембридж, став істориком. У Лондоні одружився з англійкою Елізабет Хантер. У 1950-х роках він був коментатором лондонського радіо, а ще - написав історію сіамської королівської династії Чакрі, до якої належав сам, де розповів про долю своїх батьків – романтичну та трагічну одночасно.