Друзі!

Друзі! У США знімуть фільм про єврея-мафіозі, який боровся з нацистами на півдні Італії. Мова про Деві Бермана – уродженця Одеси, який вважається одним із засновників ігорного Лас-Вегасу. Кінокартина має назву «Бригада диявола» і вразить тих, хто не знає історію життя Деві.

Берман народився у 1903 році в Одесі. Його родина жила бідно. Втікаючи від єврейських погромів вони переїхали у США, оселилися у Північній Дакоті, де хотіли жити мирним та спокійним життям. Але часи були інші.

У середині 1910-х років родина переїхала у Су-Сіті, що в Айові. А Деві почав проявляти таланти – утім зовсім не там, де чекали його батьки. Вже в 13 років він очолив банду підлітків, які займалися рекетом. Згодом хлопець переїхав до Міннеаполіса. Місто вважалося одним з найбільш антисемітських у Америці. Євреї не могли отримати роботу, їм не дозволяли селитися ніде, окрім району, який відвели під їхнє гетто. Ба більше – з часом місцева фашистська організація «срібних сорочок» почала проводити збори, аби вигнати євреїв з міста назавжди. Та не так сталося, як гадалося. На одне з зібрань завітав Деві Берман із бригадою – і попри те, що їх було набагато менше, вони влаштували величезну бійку. Бригада Бермана перемогла, тоді її очільник вийшов до мікрофону і сказав: «Не чіпайте євреїв. Інакше буде гірше». Після цього «срібні сорочки» просто зникли.

Попри те, що у місті було безліч різних мафіозі – і італійців, і ірландців, саме Берман став босом мафії у Міннеаполісі. Потім була війна – в американську армію Деві не взяли через його злочинне минуле, тому Берман подався у Канаду, де врешті зміг піти на фронт. Він був розвідником, а історія про те, як він допомагав американцям вигнати фашистів з Італії та став національним героєм, лягла в основу «Бригади диявола».

Після війни Деві повернувся у Міннеаполіс, але там уже все змінилося. Г'юберт Гамфрі, тодішній мер міста (а згодом – президент США), поклав край азартним іграм та іншим нелегальним видам бізнесу. Тому Деві поїхав у Лос-Анджелес, де став одним з тих, хто зробив Вегас містом, яке ми знаємо сьогодні.

Коли першого інвестора Вегаса – Багсі Сигела (який теж мав українське коріння) вбили, Берман став на чолі міста. Але невдовзі помер – 16 червня 1957 року, під час операції з видалення поліпів у кишківнику. Його жінку невдовзі отруїли – вона не погодилася продати акції в одному з казино. Донька Бермана, Сьюзен фактично лишилася на вулиці – мафіозі забрали все батькове майно.

Але згодом вона стала відомою, видала книгу: «Ізі Стріт. Справжня історія гангстерської родини», де з позиції дитини розповіла, як воно, жити у мафіозній сім’ї.

Авторський дебют був вдалим – у народі талановиту письменницю назвали «принцесою мафії» і чекали нових шедеврів. Але їх не було. Після пережитої травми у дитинстві Сьюзен була дуже дивакуватою, але доброю дівчиною. Не зважаючи на це, одного вечора Сьюзен вбили просто у неї вдома – випустивши кулю у потилицю. За основною версією, зробив це мільярдер Роберт Дерст, у якого дівчина працювала помічницею. Його дружина зникла за кілька років до цього. Ймовірно, він вбив її, а Сьюзен знала про це, за що її вбили у 2000. Але справу проти Дерста розпочали лише у 2015-му, коли під час зйомок фільму про власне життя для телеканалу HBO мільярдер зайшов у вбиральню, і, забувши про мікрофон, промовив сам до себе: «Ось такі справи. Ти попався» та «Якого дідька я це зробив? Убив їх, звісно».

Але поки мільярдера засудили тільки на 7 років за незаконне володіння зброєю. Справу вбивства Берман ще розслідують.

Чи цікаво вам було б подивитися кіно про Бермана та його життя?