вівторок, 4 квітня 2017 р.

Друзі!




Сьогодні минає 85 років від дня народження відомого кінорежисера Андрія Тарковського.

Мало хто знає, але відомий режисер має не менш цікаве походження. Він – онук Олександра Тарковського, який був українським письменником, одним із засновників народовольчого гуртка в Єлисаветграді. Він три роки провів у тюрмах і п’ять – на засланні в Сибіру. Сестра діда, актриса Надія Тарковська, була дружиною Івана Тобілевича (Карпенка-Карого). А батько Андрія Арсеній – відомим поетом та перекладачем.

Народився Андрій Тарковський 4 квітня 1932 року в селі Завраж'є Івановської області. Коли хлопцю було три роки, батько пішов від родини. Від цієї втрати Андрій мучився все життя, а налагодити стосунки з батьком зміг лише тоді, коли став відомим. Мати все життя працювала у друкарні. Жила родина бідно, голодувала. Часи були важкі - війна, повоєнні роки.

Але мати Андрія Марія Іванівна не впадала у відчай не зважаючи ні на що. Вона підтримувала його. Спершу віддала у художню школу, згодом – у музичну. Потім юнак вступив у Інститут східних мов. Але вивчення арабської йому швидко набридло і він поїхав у тайгу працювати геологом. Аж раптом – нові зміни. Андрій успішно вступив до ВДІКу на режисерський факультет і закінчив його на відмінно.

Андрій Тарковський був надзвичайно талановитим. Вже перша його робота – короткометражний фільм, який він зробив як дипломну роботу, отримав головний приз Нью-Йоркського фестивалю студентських фільмів. У 29 років Тарковський отримав світову популярність – завдяки повнометражному фільму «Іванове дитинство». Ця картина завоювала «Золотого лева» Венеціанського Міжнародного кінофестивалю. До речі, натурні зйомки фільму зроблені в Україні, а одну з ролей отримав актор з Києва Микола Гринько. Його не дуже хотіли знімати на кіностудії Довженка, проте Андрій Тарковський розгледів його талант і віддавав ролі і в наступних своїх фільмах.

Одні з найулюбленіших кінострічок метра у глядачів – фільми «Соляріс» та «Сталкер», поставлені за книгами видатних фантастів — Станіслава Лема і братів Стругацьких. Кожен новий фільм Тарковського вносив нове віяння до світу кіномистецтва. Але весь цей час тривав його перманентний конфлікт з радянською владою. Тому, коли він поїхав у Італію на зйомки кінострічки «Ностальгія», вирішив не повертатися до Радянського Союзу. Його роботи на Батьківщині були заборонені.

В Італії відомий режисер теж жив нелегко. Попри те, що йому вдалося придбати невеликий будинок за 40 кілометрів від Риму, грошей бракувало. До всього, здоров’я почало псуватися. У 1985 році лікарі діагностували у Андрія Тарковського рак легень. Через рік він помер. Поховали кіномитця у Парижі, а на пам’ятнику викарбували слова: «Людині, яка побачила ангела».

Андрій Тарковський – людина, яка творила сучасне мистецтво, близьке нам усім. «Аби бути вільним, потрібно просто ним бути, не питаючи ні в кого на це дозволу». Він таким і був.

Немає коментарів:

Дописати коментар