Езер Вейцман народився у Тель-Авіві 15 червня 1924 року. У 1942 став до лав Британської армії, служив у Єгипті та Індії. Він був відомим льотчиком-винищувачем, чудово проявив себе під час Війни за незалежність. Завдяки цьому у 1958 його призначили бригадним генералом Військово-повітряних сил Ізраїлю. Потім Езер служив у Генштабі, але у 1969 – пішов у відставку.
Тоді розпочалась його політична кар’єра – він вступив у партію Херут, пізніше – очолив її. У 1977 році Езера Вейцмана призначили Міністром оборони Ізраїлю, зважаючи на його досвід. І тут він дійсно проявив себе – доклав максимум зусиль для розвитку ізраїльської оборонної промисловості, збільшив військовий експорт Ізраїлю, затвердив програму створення ізраїльського винищувача «Лаві». Езер фактично створив ВПС Ізраїлю, бо зміг модернізувати їх, створити справжній повітряний флот з розрізнених старих літальних апаратів, вдосконалити їх.
Крім цього, він створив особливу атмосферу всередині армійського колективу. Командири мали знати на пам’ять не лише імена підлеглих, а й усіх членів їх сімей, цікавитися особистим життям військових, допомагати у разі потреби. Сам Вейцман теж дотримувався цих норм. Понад це – саме він взяв за правило особисто відвідувати усі сім’ї, де гинули ізраїльські військові, коли став президентом Ізраїлю.
У 1980 році Вейцман пішов з уряду – через скорочення оборонного бюджету та неготовність уряду на серйозні перемовини щодо надання автономії арабському населенню Іудеї, Самарії та полоси Гази.
Минуло 13 років і Езер Вейцман переміг на президентських виборчих перегонах. Він був другим після Іцхака Навона уродженцем Ізраїлю, який посів президентський пост. Попри те, що зазвичай влада президента в Ізраїлі – обмежена, Езер неодноразово виступав зі своїми політичними ініціативами. Він наполягав на тому, що робота над мирним процесом у Ізраїлі має бути більш плідною. Вейцмана підтримували – у 1998 році вдруге призначили президентом країни. Але він був змушений піти у відставку через те, що у 1980-тих отримав грошовий подарунок від французького міліонера Сарусі, про що не повідомив ізраїльських податківців. Тоді він не займав ні високих посад, нічого, але уявіть, минуло 20 років після інциденту, але цього звинувачення було достатньо, щоб людина пішла у відставку.
Але його великі вчинки та зусилля для розбудови Ізраїлю не залишились непоміченими. У день смерті із колишнім президентом прощалася, без перебільшення, уся країна.
Дядько Езера Вейцмана – перший президент Ізраїлю Хаїм Вейцман казав, що дуже важко бути президентом у країні, де президентів – 4 мільйони. Сам Езер з цим погоджувався, казав: «Дуже важко бути президентом цілого народу, хіба що ти волієш бути глухим, німим, і, переважно, сліпим». Езер Вейцман ніколи не був сліпим до своїх підлеглих, коли був генералом і так само бачив проблеми свого народу, коли став президентом. Вміння чути, бачити та розуміти – те, що потрібно не лише політикам, але й нам з вами, дорогі друзі.
Немає коментарів:
Дописати коментар