Друзі!

Друзі! Сьогодні минає 115 років від дня народження Менахема-Мендла Шнеєрсона – видатного єврейського діяча ХХ століття, духовного лідера хасидського руху Хабад, сьомого і останнього Любавицького ребе.

Менахем-Мендл народився в 1902 році у Миколаєві, у родині одного з найвідоміших на той час рабинів – Леві-Іцхака Шнеєрсона. Батько був надзвичайно освіченою та мудрою людиною, був противником більшовизму. Мати Менахема-Мендла теж походила з відомої родини, була донькою миколаївського рабина Меєра-Шлоймо Яновського. Родина була щасливою – віра та схожі погляди на життя об’єднували подружжя.

Хлопець ріс справжнім вундеркіндом, міг вчитися по 18 годин поспіль, а от дитячі ігри його зовсім не цікавили. Тому батьки були змушені забрати його зі школи та займатися його індивідуальним навчанням. Вчителі погоджувалися з цим і запевняли батьків, що Менахем-Мендл «був народжений, аби стати великою людиною».

У Менахема-Мендла було два брати. Один з них мав серйозні проблеми зі здоров’ям. Через це родина не могла переїхати закордон. Незабаром сталося лихо – батька арештували за антирадянські погляди. Його вислали до Казахстану. Там брат Менахема-Мендла не міг отримати гідне лікування, тому він залишився у Дніпропетровську разом з родиною. Де його розстріляли фашисти, як багатьох інших, під час Другої світової війни.

У 1923 році Менахем-Мендл познайомився з Йосифом-Іцхаком Шнеєрсоном, шостим Любавицьким ребе, лідером хабадського хасидизму і розпочав діяльність у хабадському русі. Пізніше Йосиф-Іцхак переїхав до Ленінграду, погостювати до нього поїхав і Менахем-Мендл. Він закохався у доньку цадика Хаю Мушку, пізніше вони побралися. Разом у 1927 році вони емігрували з СРСР, бо тікали від більшовиків. Йосифа-Іцхака засудили до розстрілу, але вирок переглянули через протести за кордоном і примусили виїхати з СРСР. Спершу родина переїхала до Латвії, згодом – до Берліну. В Берлінському університеті Менахем-Мендл вивчав математику і природничі науки. У 1933 році, коли до влади прийшли нацисти, Шнеєрсон переїхав до Франції. Там він навчався у Сорбонні, закінчив факультет суднобудування. По закінченню навчання знову переїхав – тепер вже до США, бо відчув небезпеку, яка нависла над Європою. В Америці працював на верфях Військово-Морського флоту США. У 1942 рабин Йосиф Іцхак призначив Менахема Шнеєрсона керівником освітньої мережі Хабаду. Він надзвичайно старався та доклав максимальних зусиль для того, аби рух вийшов за межі Європи і став відомим усюди. У 1951 році Менахем-Мендл Шнеєрсон був обраний сьомим Любавицьким ребе. За 44 роки керівництва Менахема-Мендла Хабадом рух створив понад 2000 освітніх, соціальних, медичних організацій по всьому світу. Він був посмертно нагороджений Золотою Медаллю Конгресу США.

Кілька цікавих фактів про Ребе: він ніколи не бував у Ізраїлі, до кінця життя мешкав у Нью-Йорку, і впродовж 44 років роботи у Хабаді він жодного разу не був у відпустці. Нещодавно іменем Менахема-Мендла Шнеєрсона названі вулиці у Дніпрі та Миколаєві.

Друзі! Менахем-Мендл був мудрою людиною. Запам’ятайте один з його висловів: «Коли ви витрачаєте момент впусту, ви вбиваєте його в деякому сенсі, втрачаєте незамінну можливість. Але коли ви використовуєте момент гідним чином, наповнюєте його метою та продуктивністю, він живе вічно».