Друзі

Друзі, з заходом сонця в Ізраїлі розпочинається траурний день – Йом ха-Шоа. Це - День Пам'яті Катастрофи і Героїзму європейського єврейства. Ми вшановуємо пам'ять шести мільйонів євреїв, які загинули жорстокою насильницькою смертю, тих, хто до останнього боровся за своє життя та тих, хто вижив, наперекір усьому.

Символом єврейського спротиву стало повстання у Варшавському гетто. Протягом довгих 5 тижнів його захисники усіма силами протистояли військовим, які хотіли знищити гетто вщент. Ліквідація гетто у Варшаві розпочалася 19 квітня 1943 року ( 27 день місяця нісан) і тривала до 16 травня. Тому саме 27 нісана встановили День Пам'яті Катастрофи і Героїзму європейського єврейства.

Звичайно, півтори тисячі осіб - виснажені, голодні, майже неозброєні - не могли прорватися крізь заслони фашистів. Але це повстання стало переломним моментом у свідомості євреїв: вони повірили, що навіть невелика сила, підкріплена вірою, може зробити неможливе. Саме тоді євреї усвідомили, що вони здатні і повинні захищати себе, що можуть покладатися тільки на свої сили.

Третім за величиною, після Варшави та Лодзя, було Львівське гетто, євреїв якого знищували в Янівському концтаборі. На території не було газових камер, крематорію, в офіційних документах табір числиться як трудовий. Але земля в «Долині смерті», де проводилися масові розстріли, на півтори метри була просякнута кров'ю.

Щорічно, у Йом ха-Шоа на площі Варшавського гетто в меморіалі Яд ва-Шем проходить мітинг. На нього збираються люди, що пережили Катастрофу, їхні родини, близькі. Разом з Президентом та Прем’єр-міністром вони запалюють шість факелів в пам’ять про шість мільйонів загиблих. Ранок цього дня починається з сирени: вона лунає о десятій годині. Це означає, що весь Ізраїль має завмерти впродовж двох хвилин мовчання. Після цього проходить церемонія покладання вінків до меморіалу повстання у Варшавському гетто.

Також, з 1988 року у Польщі щорічно проходить «Хода життя». Її учасники проходять від табору смерті Аушвіц до іншого табору – Біркенау. Назва цього дійства символічна, це – протиставлення «ході смерті», під час якої частина заслаблих ув’язнених – помирала. Молодь має пам’ятати про це.

Друзі! Ці страшні спогади завжди залишаються з нами. Ми не маємо морального права забути, маємо передавати свої знання про Катастрофу та цей біль іншим поколінням, щоб вони розуміли, що така трагедія не має повторитися НІКОЛИ.