Друзі!

Сьогодні в Україні день надзвичайно пам’ятний і болючий одночасно. У четверту суботу листопада проводять траурні заходи на честь Дня вшанування жертв голодоморів.

Україна пережила цілі три хвилі голоду, найстрашніша з яких хлинула на країну у 1932-1933. Точної кількості загиблих ми не знаємо і сьогодні. Але це були тисячі українців, яких просто заморили голодом, змусили загинути страшною смертю. Таке не забувається і цьому немає прощення.

Ми знаємо, хто виніс рішення загубити ці життя. Сталінський тоталітарний режим – автор спланованого винищення українського народу. Його представники, у яких навіть не руки по лікоть були у крові, а всі вони у ній тонули, забрали життя не лише у цвіту нації. Мільйони дітей через їхні дії так і лишилися ненародженими. Це – вічна біль.

Я стовідсотково впевнений, що в усьому світі Голодомор мають визнати геноцидом українського народу. Нажаль, поки це зробили лише 24 країни. Справа в тім, що зараз в України є інші важливі питання, які вона вирішує на світовій арені, тому цій темі приділяється не так багато уваги, як потрібно. Але я переконаний, мине час і це зміниться. Я упевнений, серед країн, що визнають це рішення, буде й Ізраїль.

Друзі, сьогодні о 16.00 ми всі з вами маємо запалити свічку на підвіконні і провести хвилину у тиші. Подумайте та згадайте про них, тих, хто загинув у ті страшні роки. Пам’ять об’єднує нас та робить сильнішими.