Друзі!

Сьогодні я мав зустріч з головою Єврейського агентства («Сохнут») паном Натаном Щаранським. Я хотів би ближче познайомити вас з цією легендарною людиною.

Натан Щаранський - дисидент, борець за права людини, письменник, видатний державний діяч. Але перш за все, він - людина-епоха. Життєвий шлях Щаранського є символом боротьби за свої переконання. Він зумів власним прикладом довести, що будь-яка людина і громадянин здатний протистояти системі. Навіть роки його тюремного ув'язнення стали символом боротьби з радянською тоталітарною системою: тисячі людей, обурені ляльковим судом над Щаранським, об'єдналися у всьому світі й виступили на захист прав Людини. У 1977 році Щаранський був заарештований за звинуваченням у зраді Батьківщині та антирадянської агітації. У результаті він був засуджений на 13 років позбавлення волі з відбуттям перших трьох років у в'язниці, а наступних - в колонії суворого режиму. СРСР погодився звільнити його тільки після численних демонстрацій у всьому світі й клопотань найвпливовіших політиків Європи та США. Його дружина Авіталь протягом дев'яти років докладала постійні зусилля, щоб домогтися звільнення чоловіка, всюди переконуючи політичних діячів і впливових євреїв не послаблювати тиск на радянську владу та змусити їх випустити її чоловіка. Під впливом міжнародної спільноти, радянська влада висловила готовність звільнити Щаранського за умови, що сам він особисто попросить зробити це з гуманних міркувань. Він відмовився.

Однак, ув’язнення не зломило його. Навпаки, воно стало своєрідною «відправною точкою», підтвердженням того, що його діло праве. «У наступному році - в Єрусалимі», - такими були слова Щаранського на суді. Лишень 11 лютого 1986 року, Щаранського разом з двома громадянами ФРН і громадянином Чехословаччини на кордоні Західного Берліну та НДР, обміняли на радянського розвідника Євгена Землякова, заарештованих у США чехословацьких агентів Карела Кьохера і Хану Кьохер, польського розвідника Єжи Качмарека та розвідника НДР Детлефа Шарфенорта.

Таких людей, як Натан Щаранський називають «в'язнями сумління». Вони не можуть жити без своїх моральних переконань, не здатні зрадити, принизити або брехати. Натан Щаранський ніколи не назвав би біле чорним: багаторазово він перебував на межі фізичного виснаження, голодував, виступаючи проти несправедливості та брехні. Будь-яким способом він намагався розбудити приспану свідомість колишніх співгромадян, показати їм, що не можна боятися.

Довгі роки Натан Щаранський веде просвітницьку роботу для того, щоб тепер зібрати воєдино ізраїльський народ, відродити його ідеї та традиції серед молоді, допомогти тим, хто прагне знову знайти свій дім. У своїй роботі він керується тими ж принципами, що й раніше - справедливістю, чесністю, совістю.

Я радий, що можу вільно спілкуватися з такими людьми, як Натан Щаранський. Думаю, що для кожного з нас було б добре мати хоча б десяту частину тієї сили духу, яку має ця людина.