Друзі!

Саме цього дня у 1905 році народився Улас Самчук – український письменник та публіцист, один з членів уряду УНР у вигнанні. Він був справжнім українським філософом, людиною сильної думки, тому у радянські часи його твори та взагалі згадки про нього були під забороною.

Народився Улас Самчук у селі Дермань у родині заможних селян, які завжди важко працювали. Своє походження Улас не забував ніколи, тому тема селянства завжди була присутня у його творах. На щастя, у селі, де він народився, ще зберіглася та українська культура, серед якої майбутній письменник і зростав. Модернізувати село, зробити його європейським – ось у чому вбачав Улас Самчук майбутнє України. Здавалося, минуло понад сто років з моменту його народження, а тема ця й досі не реалізована.

Середню освіту здобував у Кременецькій приватній українській гімназії. Там він вперше познайомився з таким явищем, як більшовицька пропаганда. І спершу його юний розум піддався їй! Самчук навіть хотів стати радянським письменником. Але так не сталося. Пізніше він аналізував той момент як найбільшу юнацьку помилку. Казав про більшовиків так: «Вони не бачать мети життя взагалі, бо вони звели його до мізерії, п’ятирічок, жилплощі, а в разі відчаю — до кулі в потилицю. Терор заміняє їм віру, бо без терору вони не вірять, що їх ідеали здібні перемогти. А хто і як довго захоче вірити в терор?». Здається, і зараз можна провести відповідні паралелі.

Доля Самчука складалася непросто. Спершу він потрапив до польської армії, звідки втік та оселився у Німеччині. Там і розпочав вивчення філософії, особливо любив читати Емануїла Канта. Пізніше вчився у Чехословаччині, де познайомився з українськими емігрантами. Саме їхні дискусії і допомогли Самчуку осягнути ідею українського націоналізму та повірити у неї. Він не був показовим патріотом, як це було популярно у ті часи. Мрією Самчука була не незалежна Україна, побудована на традиціях, а новітня, прогресивна Україна, що за короткий час змогла б подолати відсталість, порівняно із Європейськими країнами і стати її конкурентом.

Важливою була і творчість Уласа Самчука. Через неї він передавав свої глибинні погляди та ідеї. Однією з основних думок Самчука було те, що «боротьба є справжнім феноменом життя». У трилогії «Волинь» він красномовно відображає цю ідею. У ній автор показує образ української молодої людини кінця 1920-х — початку 1930-х pp., що прагне знайти місце України у світі й шляхи її національно-культурного й державного становлення. Завдяки цій роботі у 32 роки письменник став популярним.

За часів німецької окупації 1941—1944 рр. Самчук повернувся в Україну, аби легально, а не з підпілля просувати ідеї українського націоналізму у маси. У Рівному він видавав газету «Волинь», виступав у різних містах з лекціями. Уласу вдавалося донести до людей ідею незалежної України, за яку він був заарештований німецькою владою та кинутий за ґрати. Самчука могли навіть розстріляти. Але все склалося інакше. По закінченню Другої світової війни Уласа відправили у Німеччину до табора для переміщених осіб. Там він заснував «Мистецький український рух», пропагував українське культурне життя. Згодом емігрував до Канади. Намагався продовжувати писати там, але, відірваний від Батьківщини, відчував себе слабким. На жаль, у Торонто письменник і помер, так ніколи і не повернувшись додому.

Друзі, інколи нам здається, що проблеми, з якими ми стикаємося, унікальні. Насправді, історія вже не раз показувала, що часто ми повторюємо одні й ті самі помилки. Але ми всього лише люди, і навіть найрозумніші філософи, як Улас Самчук, могли помилятися. Головне – винести з цього знання, скористатися їм на благо себе та своєї Батьківщини.