Друзі!

Сьогодні у багатьох країнах відзначають День Святого Валентина. В Україні, так само як і в Ізраїлі, це свято не є традиційним, і відзначає його здебільшого молодь, як зайвий привід для виявлення своїх почуттів. Але в обох країнах у цей день панує настрій кохання.

За сучасною звичкою, в День усіх закоханих жінкам рекомендують вдягатися у червоне, а чоловікам – дарувати своїм половинкам червоні квіти та шоколад.

Існує безліч легенд про походження цього свята. Зокрема, у часи Середньовіччя з’явилася знана усіма нами історія про Святого Валентина – священника, що потай вінчав закоханих. Мовляв, у часи правління римського імператора Клавдія II існувала заборона на шлюб, бо одинокі чоловіки краще боролися на полі бою. Валентина, що поєднував серця, арештували і засудили до смертної кари. У в’язниці він закохався у доньку наглядача – Юлію. Саме їй перед смертю він написав записку і зізнався у коханні. Такою була перша валентинка. Стратили чоловіка 14 лютого 269 року.

Мало хто знає, але в Ізраїлі є свій День закоханих – Ту Бе-Ав. Відзначають його влітку. У період Другого Єрусалимського Храму (348 рік до н.е. – 70 рік н.е.) в цей час починали збирати виноград. Дівчата вдягалися у білий одяг та водили хороводи у виноградниках. На танцях вони воліли зустріти своїх наречених. Саме на Ту Бе-Ав було прийнято свататися та одружуватися.

Друзі! У мене немає жодних сумнівів, що справжнє кохання не потребує жодних дат та свят – це почуття, що живе у серці щодня. Поставтеся до сьогоднішнього буму як до дня сім’ї, згадайте із коханою людиною дрібниці, які мають значення тільки для вас – першу зустріч, побачення, улюблений фільм. Для цього так часто бракує часу. Кохайте завжди, не зважаючи на пору року, проблеми та незгоди, втому чи суперечки. Бо саме це почуття – основний рушій життя.