Чим відрізняється ізраїльське суспільство від українського?

У нас нововведення запроваджують «знизу», в народ, а верхівка часто живе, як і раніше. В Ізраїлі навпаки, все пробують на собі і показують приклад консервативній частини суспільства.

Пам'ятайте, я розповідав про Кнесет - найзеленіший парламент світу? Нова ініціатива ізраїльського парламенту мене просто вразила: вчора спікер Кнесету Юлій Едельштейн оголосив про відкриття вакансій на роботу в парламенті для людей з когнітивними обмеженнями. Кнесет збільшує кількість місць для цих людей на 25%! Це світовий прецедент, нічого подібного в світі немає. Так, в державних установах інших країн працюють люди з обмеженими можливостями, але тільки в Ізраїлі на роботу запросили таку кількість людей з серйозними когнітивними розладами. При цьому спікер висловив сподівання - не наказав, не змусив - що і інші відомства і органи влади візьмуть приклад ізраїльського парламенту.

На даний момент в Кнесеті працюють 20 працівників з різними обмеженнями, такими, як синдром Дауна, аутизм, а також працівники з високим відсотком інвалідності, що проходять реабілітацію за програмою Міністерства оборони. Раніше всі вони вважалися волонтерами-добровольцями, але кілька років тому їх усіх офіційно прийняли в штат. Ці співробітники працюють в друкарні Кнесету, у відділенні пошти, операторами телефонного зв'язку в Кнесеті, помічниками секретарів.

Було затверджено 5 нових і особливих вакансій на посади помічників адміністративних працівників. Навіть бланки і анкети для претендентів в Кнесеті зробили незвичайні: їх склали таким чином, щоб вони були більш «олюдненими». Наприклад, замість стандартної графи «друге громадянство» в анкеті сказано: «Якщо Ви громадянин іншої країни, напишіть назву цієї країни». Замість «ім'я батька» тут написано «як звуть Вашого тата», а в «особливій анкеті» сказано: «Ви повинні написати номер телефону, за яким можна зв'язатися з вами. Будь ласка, напишіть хоча б один номер ». Як кажуть - все для людей.

Робочі інструкції для працівників також складені простою та зрозумілою мовою: в бланку детально описано, як відіслати в Кнесет необхідні документи, що робити, якщо відповідь не приходить протягом двох тижнів, і т.ін..

Такий приклад гідного і шанобливого ставлення до людей з обмеженими можливостями викликає захоплення і, безумовно, вартий наслідування.