пʼятниця, 23 вересня 2016 р.

Сьогодні я хочу розповісти одну історію, яка сталася 120 років тому, і учасником якої став наш з вами земляк.


120 років тому афери були більш вишуканими і екстравагантними, а до їх здійснення прикладали руку по-справжньому великі майстри.

Отже, навесні 1896 року паризький Лувр оголосив про придбання справжнього шедевра ювелірного мистецтва - стародавньої тіари скіфського царя Сайтаферна. За легендою, вона була дарована царю майстрами з Ольвії як дарунок. Лувр заплатив за тіару божевільні на ті часи гроші - 200 тисяч франків і з гордістю виставив її на показ. На самій тіарі було викарбувано напис - «Великого і непереможного Сайтаферна шанує рада і народ Ольвії», що на думку французьких археологів очевидно доводило давнє походження витвору мистецтва.

Однак, дуже швидко з'ясувалося, що «тіара Сайтаферна» - це твір сучасного майстра і Одеси, геніального ювеліра Ізраїля Рухомовського. Але сам Рухомовський навіть не підозрював, що створив тіару стародавнього царя. Його розшукали газетярі і для того, щоб підтвердити його авторство, привезли майстра в Париж.

Ізраїль Рухомовський народився в 1860 році в релігійній єврейській сім'ї і був довгоочікуваною пізньою дитиною. Він навчався в хедері і батьки розраховували, що син стане рабином. Але одного разу хлопчик отримав в подарунок олівці і складаний ніж і з тих пір постійно малював і вирізав всілякі фігурки. Ізраїль Рухомовський був генієм-самоучкою: він самостійно вивчив ювелірну і граверну справу, працював в кращих майстернях Києва. Наприклад, Йосип Маршак, найбільший конкурент Фаберже, постійно замовляв у Рухомовського предмети. А потім Рухомовський переїхав до Одеси і відкрив власну крамницю. Працював він без вивіски: щоб вона була, потрібно було придбати патент купця третьої гільдії, а на це грошей у нього не було.

Що стосується тіари, то в Парижі не вщухали суперечки, але незабаром сперечатися не було про що: Рухомовський привіз до Парижу цілу валізу малюнків, за якими створював тіару, а потім в присутності експертів просто відтворив кілька її фрагментів. Найдивовижніше те, що майстра не заарештували і не звинуватили в шахрайстві: як я вже сказав, він навіть не підозрював про призначення свого виробу. Тіару замовили йому два спритних ділка з Одеси - брати Гохмани, які торгували фальшивими старожитностями. За істинно царську тіару, яку Рухомовський зробив всього за 8 місяців, шахраї заплатили майстру 2 тисячі рублів.

Треба сказати, що скандал з тіарою пішов самому Рухомовському на користь: він став справжньою знаменитістю, отримав золоту медаль паризького Салону, а тіару все ж виставили в Луврі з написом «Зробив Рухомовський». Пізніше, після початку єврейських погромів, в 1905 році він з родиною остаточно переїхав до Парижу і став працювати в реставраційних майстернях Лувра, з кращими майстрами свого часу. А незабаром його клієнтом став банкір Едмон де Ротшильд.

Сьогодні на стіні скромного будинку по вулиці Осипова в Одесі висить табличка, яка розповідає про те, яка незвичайна людина тут працювала. На мій погляд ця історія цікава тим, що яскраво демонструє долю багатьох відомих майстрів своєї справи нашої країни: щоб стати відомими і здобути заслужену славу у себе на батьківщині, їм треба спочатку бути визнаними всім світом. Давайте більше звертати увагу на тих, хто поруч зараз і цінувати те, що маємо. У нас все є, треба тільки зрозуміти це самим.

Немає коментарів:

Дописати коментар