У своїх постах я неодноразово зустрічаю коментарі, в яких звучать спроби звинуватити Ізраїль у недостатній допомозі для України при такому потужному потенціалі.

Хочу прояснити ситуацію. За останні два роки Україна і Ізраїль зблизилися як ніколи до того. Сумно тільки, що приводом для цього стала війна.

Звичайно здається, що зближення на політичному рівні йде досить повільно, але це тільки видимість: просто офіційні процедури займають занадто багато часу. Зате вони «раз і назавжди», непорушні.

А ось на рівні «народної дипломатії» все просувається семимильними кроками. Після введення безвізового режиму для українців, потік наших громадян, які регулярно відвідують єврейську державу, виріс в рази.

Ізраїль - унікальна країна. Вона має давнє коріння і при цьому сучасний Ізраїль складається з міксу традицій, культур та історій людей, які до сих пір продовжують заселяти його. Тому тут легко стати «своїм». Саме тому українцям так легко знайти мову з ізраїльтянами. Тим більше, що нас пов'язує спільна історія, спільні традиції, а тепер і однакова ситуація, коли сусіди лізуть до нас «зі своїм статутом».

Поки політики переймають у ізраїльських колег досвід в управлінні країною, армією і в обороні, ізраїльські клініки приймають українських солдатів на лікування, прості ізраїльтяни збирають гроші для українських дитячих будинків, для переселенців, займаються популяризацією України в Ізраїлі. Наприклад, прямо завтра в Тель-Авіві пройде український фестиваль «Етно-хутір». Цей фестиваль заснований людьми, які назвали свою організацію «Ізраїльські друзі України» - куди вже красномовніше. До участі у фестивалі запрошені музиканти з України, для ізраїльтян представлять українську кухню та традиції. Крім того, організатори планують зібрати кошти, які потім передадуть для українських дитячих будинків і для діток, які проходять курс лікування в Ізраїлі.

Під час своїх візитів до Ізраїлю я намагаюся донести до ізраїльтян, що Україна - це великий друг Ізраїлю. Нагадаю, що найбільша діаспора, яка проживає в Ізраїлі - українська. Це понад 500 тисяч осіб, які продовжують спілкуватися з рідними та близькими в Україні. Звичайно, вони переживають через події в нашій країні і намагаються допомогти.

Як би не розділяли нас пропаганда чи упереджене ставлення окремих громадян, не можна знищити просте людське спілкування і дружбу. Я вдячний нашим ізраїльським друзям за ту постійну допомогу і підтримку, яку Ізраїль сьогодні надає для України. Зі свого боку я також докладу максимум зусиль, щоб і надалі розвивати двосторонні відносини між нашими країнами.