Реабілітація та адаптація ветеранів знову лягла на плечі волонтерів та активістів. Я вже не кажу про те, що жодне місто України не можна назвати повною мірою дружнім для людини з фізичними обмеженнями. Звичайно останнім часом в Україні все ж змінилося ставлення до військових: людей в формі стали помічати, проявляти до них повагу. Але не можуть же солдати носити форму весь час?
У цьому сенсі Ізраїль обігнав Україну років на двісті. Крім добре розвиненої інфраструктури для інвалідів, тут держава піклується не тільки про кожного солдата, а й про його родину. В Ізраїлі діє державна програма психологічної допомоги для бійців, існує серйозна соціальна підтримка, коли, приміром, солдатові не доводиться місяцями стояти в черзі на операцію з протезування. Крім того, ізраїльське суспільство ставиться до своїх військових з величезною повагою, розуміючи, що ці люди власними життями захищають країну.
В Україні ж волонтери своїми силами почали активно допомагати воїнам проходити курси фізичного і психологічного відновлення. Так минулого тижня в одному зі столичних спортклубів відбувся турнір «Ігри героїв», в якому взяли участь бійці АТО з різними ампутаціями. Кожна команда з двох бійців мала пройти п'ять етапів: велосипед, віджимання від підлоги, вправи для пресу, підняття штанги і тренажер для веслування. Ви тільки подивіться на цих хлопців! Язик не повертається назвати їх людьми з обмеженими можливостями. Крім того, що вони фізично можуть дати фору багатьом, вони змогли впоратися з найголовнішим суперником для будь-якого солдата - подолати самого себе. Своїм прикладом вони показали іншим бійцям, що життя не закінчується і можна жити повноцінно, навіть після таких страшних каліцтв.
Звичайно такі проекти як «Ігри героїв» повинні активно підтримуватися і розвиватися, але без державної підтримки, тільки зусиллями волонтерів - як довго вони проіснують?
Немає коментарів:
Дописати коментар