Останнім часом на світовій культурній арені гриміло ім'я України. Але я не можу залишити без уваги і культурні успіхи Ізраїлю.

Сьогодні я хочу розповісти про досягнення ізраїльського кінематографа та унікальний символічний проект, що розповідає про спільну історію трьох народів - українського, єврейського та кримськотатарського.

Минулого тижня дві ізраїльські картини, «Анна» та «Тиждень і один день», отримали нагороди на Каннському міжнародному кінофестивалі, який завершився в неділю.

Я вітаю ізраїльських кінематографістів і бажаю їм подальших перемог!

Фільм «Анна», знятий Ор Синай, розповідає про долю розлученої жінки, яка вибрала центром свого життя власного сина. Картина отримала першу нагороду на конкурсі студентських робіт в рамках фестивалю. Тепер режисер фільму Ор Синай має можливість в майбутньому продемонструвати свою першу повнометражку на фестивалі в Каннах.

Робота ще одного ізраїльського режисера Асафа Полонського - «Тиждень і один день» - отримала нагороду від Тижня кінокритиків. Сам автор – грошову нагороду у розмірі 20 тисяч доларів. Фільм розповідає історію подружньої пари, яка по-різному переживає смерть свого сина.

Друга подія, про яку я хочу розповісти, це фільм «Її серце» українського режисера Ахтема Сейтаблаєва, що розповідає трагічну історію про кримську татарку, яка врятувала від загибелі 88 єврейських дітей.

Картина заснована на реальних подіях, а прототипом головної героїні стала проста вихователька дитячого саду з Бахчисарая - Саїде Арифова. Під час Другої світової війни, щоб врятувати від смерті єврейських дітей, вона дала їм кримськотатарські імена, навчила розмовляти як кримські татари, і навіть молитися за традицією мусульман. Саму Саїде катували, щоб вибити правду про походження дітей, а дітям влаштували іспит «на національність». Однак на цьому історія не закінчується: коли в Крим увійшли війська Червоної армії, Саїде довелося рятувати єврейських дітей вдруге - тепер від депортації. Саму ж кримчанку депортували, як і сотні тисяч її співгромадян.

Ця трагічна історія черговий раз доводить, як тісно переплелися долі наших народів. Сьогодні режисер фільму Ахтем Сейтаблаєв шукає свідчення очевидців тих подій, щоб ізраїльський Яд ва-Шем зміг визнати Саїде Арифову праведницею світу.