У третю неділю травня в Україні згадують жертв політичних репресій, жертв радянського терору проти власних громадян. Тих, кого комуністичний режим боявся, тому знищував, прирікаючи на смерть. Сьогодні в меморіальному комплексі в «Биківнянські могили» пройдуть жалобні заходи, в яких візьме участь усе керівництво країни.
Більше 70 років тому в лісі під Києвом радянські кати протягом чотирьох років поховали понад 100 тисяч людей... Сюди привозили тіла тих, хто перестав поміщатися в межі міста. Масштаби тільки однієї цієї трагедії вражають своїм розмахом, цинізмом і нелюдськістю. Вночі вантажівки, набиті людськими тілами, курсували між в'язницею і кладовищем, щоночі дві-три ходки по тому ж маршруту здійснював вантажний трамвай. Репресивна машина працювала злагоджено, криваво і нещадно. Биківня стала могилою для кращих представників українського народу: тут покояться поети, письменники, художники і актори, військові, вчені - цвіт української культури і науки. Радянська влада не могла допустити і завжди боялася правди і свободи, тому просто знищувала будь-які зерна інакомислення. Жертвами цієї кривавої бійні, війни з власним народом стали мільйони українців.
Коли сьогодні ми можемо вільно говорити про це, то не повинні сприймати як даність. Я хочу, щоб нові покоління вільної України пам'ятали про те, яку ціну довелося заплатити нашому народові за право думати і жити за власним вибором. Саме розуміння того, що пережив багатостраждальний український народ за роки репресій, дає усвідомлення важливості і непорушності загальнолюдських цінностей, їх місця в житті незалежної України.
У книзі Івана Павла ІІ «Пам'ять і ідентичність», який 2001 року відвідав Биківню, є такі слова: «Нації, як і окремі індивіди, обдаровані історичною пам'яттю... Люди пишуть історію тієї людської спільноти, до якої належать... Ці історії націй, об'єктивовані і зафіксовані письмово, є одним з найважливіших елементів культури - елементом, який є вирішальним для ідентичності нації у вимірах часу».
Биківня важлива саме в цьому пошуку ідентичності. Трагедія, яка сталася тут, стоїть в одному ряду з такими злочинами як Бабин Яр, Голодомор, Аушвіц. Майже до самого кінця 20 століття комуністичний режим замовчував про істинну суть поховань у Биківні та масштаб трагедії. Сьогодні Україна офіційно йде шляхом декомунізації, відкриваючи страшну історичну правду і багатьом, складно повірити в неї. Тому чим більше ми будемо дізнаватися про себе, тим швидше ми зрозуміємо своє місце в історії.
Немає коментарів:
Дописати коментар