Я намагаюся постійно розповідати про розвиток торгових, економічних і ділових взаємин Ізраїлю і України, оскільки вважаю, що це питання не достатньо висвітлюється.

Перспективи двостороннього співробітництва, на мій погляд, величезні і про це говорять сухі цифри.

На сьогоднішній день експорт України до Ізраїлю щорічно оцінюється приблизно в 900 млн доларів, імпорт з Ізраїлю в Україну - в 400 млн доларів. Уже за перший рік після введення безвізового режиму торгівельний обіг між Україною та Ізраїлем зріс більш ніж на 49%. Зараз товарообіг між нашими країнами становить понад 1 млрд доларів на рік і не дивлячись на війну, на кризу, на численні погрози, які є в обох країнах, ця цифра постійно зростає.

Наступним вагомим кроком у розвитку двосторонніх відносин між нашими країнами має стати підписання договору про Зону вільної торгівлі. За словами заступника міністра аграрної політики Владислави Рутицької, незабаром відбудеться черговий раунд переговорів з цього питання.

На сьогоднішній день пріоритетним в двосторонніх відносинах є аграрний сектор. Це стосується, перш за все, харчової промисловості. Після підписання договору про ЗВТ з Ізраїлем Україна отримає нові перспективи для виробників фермерської продукції. Зокрема, українці зможуть продавати ізраїльтянам українську яловичину. Крім того, як я вже говорив, Україна є основним постачальником зерна, з якого ізраїльтяни печуть свою знамениту мацу: «української» маци в Ізраїлі - більше половини. Уже сьогодні у нас налагоджена співпраця в сфері сільського господарства, торгівлі, сфері культури, науки, технологій, в медицині, розвивається будівництво комерційної і житлової нерухомості.

Але практично всі ці пропозиції розраховані на формат В2В - бізнес для бізнесу, а хочеться, щоб формат уже змінився на S2S - держава для держави. Якщо подивитися історію моїх постів, то кілька разів на тиждень я пишу про те, скільки Україна може взяти нового в Ізраїлі: для медицини, для армії, для безпеки, у питаннях технологій і так далі. Все це реально буде працювати, якщо держава виступить представником інтересів власних громадян. Сьогодні українські фермери на внутрішньому ринку продають продукцію за копійки. Ізраїль - ринок, на якому стабільно і з задоволенням будуть купувати український товар, та ще й за валюту - погодьтеся, це хороша перспектива. Питання в тому, що для її втілення в життя наші чиновники не повинні складати руки і зупинятися на досягнутому.

Не варто також забувати і про інвестиційну співпрацю з Ізраїлем, для якого вже сьогодні є міцна законодавча база, в тому числі угода про заохочення та взаємний захист інвестицій. Але, як і багато інших угоди в Україні - працюють вони тільки на папері.

Сьогодні щоб український бізнес зміг працювати, а не існувати, наші законодавці повинні нарешті створити правову базу, яка буде працювати де-факто, а не лише на сторінках угод. Ізраїльтяни готові до співпраці, потрібно лише створити грамотні умови для приходу інвестицій.

На мій погляд, основними сферами, на яких держава має зосередити увагу, є модернізація підприємств, боротьба з корупцією, а також реформування системи держзакупівель. Хочеться вірити, що в найближчому майбутньому ми зможемо побачити зміни на краще в цих напрямках.