Друзі!

Друзі! У цей день у 1902 році в Грозному народилася надзвичайна жінка – Олександра Деревська. Вона не була відомою акторкою, співачкою чи письменницею, але її ім’я назавжди залишиться в історії України. Бо вона вчинила справжній подвиг – всиновила та виховала 48 дітей-сиріт!

Олександра Аврамівна Семенова народилася 6 травня 1902 року. Її батько був нафтовим промисловцем. Дівчина гарно вчилася, закінчила 8 класів гімназії а згодом – пішла на курси медичних сестер. Аж раптом – спалахнула громадянська війна. Олександра саме працювала у військовому шпиталі. Але у такі часи там їй пощастило зустріти свою другу половинку – Омеляна Деревського.

Першою дитиною, яку всиновило подружжя, став брат Омеляна. Після цього вони всиновили ще двох сиріт, батьки яких загинули на фронті.

Під час Другої світової війни Олександра стала директором сизранського дитячого будинку. Звідти вона забрала ще 7 діток-сиріт. Ще 9 дітей, евакуйованих з Ленінграду, вони забрали у Ставрополі. Коли сім’я вже була ну дуже чималою, Олександра залишила роботу і віддала усю себе вихованню дітей.

По закінченню війни родина переїхала до міста Ромни Сумської області. Там подружжя Деревських всиновило ще десятьох дітей! Такій величезній сім’ї допомагали усі – їм видали будинок з садом та городом, а люди висилали харчі, одяг та іграшки. Але поряд із доброчинцями були й ті, хто просто підкидав немовлят під двері їхнього будинку.

При цьому, Олександра активно займалася не лише вихованням своїх діточок. Вона долучалася до громадського життя. Вона була надзвичайно сильною жінкою і не склала руки навіть тоді, коли Омелян, втомившись від постійних турбот та проблем великої родини, залишив сім’ю.

Але вона лишилася не сама. В неї було 48 дітей різного віку та різних національностей: євреї, росіяни, німці, узбеки.. А ще ті, яким вона надавала тимчасовий притулок та просто піклувалася ( разом з ними кількість її підопічних за різними підрахунками сягала від 62 до 65 дітлахів).

Померла мати-героїня у віці 59 років. Нелегке життя все ж далося в знаки. На її могилі височіє пам’ятник, на якому викарбувано: "Ти — наша совість, наша молитва — мамо. Земний тобі уклін. Твої діти" та імена її 48 синів та дочок.

Історія життя Олександри Деревської лягла в основу фільму під назвою «Роменська Мадонна». Ця кінострічка настільки сподобалась глядачам, що на фестивалі у Лейпцигу їй віддали перше місце та премію «Золотий голуб».
Ще один фільм про Олександру - «Свято печеної картоплі» - створив кінорежисер Юрій Іллєнко.

Друзі! Історія цієї дивовижної жінки доводить, що герої знаходяться серед нас. Їх вирізняє людяність, самопожертва та доброта. Я дякую Олександрі Деревській за чудовий приклад, який має залишитись у нашій пам’яті.