Друзі!

Друзі! Сьогодні Україна прощається із поетом Борисом Олійником. Він помер 30 квітня на 82 році життя після тривалої хвороби. Вже завершилася церемонія прощання з поетом в Клубі Кабміну, після чого його поховають на Байковому кладовищі.

«Я тим уже пишаюся, що українець зроду...» - такою була позиція Бориса Олійника. За життя він встиг написати безліч чудових робіт, його «Пісня про матір» закарбована у серці кожного українця. Борис Олійник був суперечливим, як і час, у який він жив, але комуністичні політичні погляди співіснували в його особистості поряд із тим, що саме Олійник доклав безліч зусиль до ухвалення закону про державну мову та інших актів, що допомогли ствердити українську державність.

Борис Олійник народився у селі Зачепилівка 22 жовтня 1935 року. Він завжди любив писати, друкуватися почав ще у школі, а згодом вивчився на журналіста у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка.

Працював у різних виданнях, спершу журналістом, а згодом став і редактором. Очолював Спілку письменників України і пишався тим, що за роки його головування ніхто з письменників не був виключений з її лав або посаджений за ґрати.

Він був людиною з активною громадянською позицією, завжди підіймав у пресі важливі теми. Наприклад, стосовно злочинної діяльності тимчасовців у Чорнобилі, що спричинила аварію, або питання Голодомору 1932-1933 років, яке він озвучив прямо під час промови у Кремлі у 1988 році.

Він був відомим поетом, академіком, людиною, яку сьогодні варто згадати добрим словом та провести в останню путь.

Вічна пам’ять.