Друзі!

Друзі! Цього дня у 1916 році помер видатний український письменник, поет, громадський і політичний діяч Іван Франко. За переказами, митрополит Андрей Шептицький, отримавши сумну звістку про смерть Франка, назвав цю подію найбільшою втратою українців у Першій світовій війні. Франко – єдиний український поет, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури. Його вклад в українську літературу важко переоцінити. Тому сьогодні я пропоную згадати кілька цікавих фактів про Івана Франка.

Першим справжнім коханням Івана Франка була Ольга Рошкевич. Він працював репетитором у її брата. Пара познайомилась і їхні зустрічі переросли у почуття. Письменник навіть попросив руки коханої, коли йому було 20. Однак доля склалась так, що письменника арештували і батько Ольги переконав її зректися Франка.

Загалом Івана Франка заарештовували тричі. У перший раз він провів у камері 11 місяців. А після другого арешту, у 1880 році, ледь не помер з голоду. Після звільнення він за тиждень повністю написав повість «На дні» і на останні гроші відправив її до Львова. Три дні він жив на копійки, які знайшов на березі річки Прут. А коли витратив їх, лежав без пам'яті, без сил. Його врятував працівник готелю.

Франко володів 14 мовами. Ще під час навчання у гімназії виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно переказати усю інформацію, яку давали учителі.

У 1886 році Іван Франко одружився з киянкою, заможною Ольгою Хоружинською. Одна з версій – цей шлюб був радше з розрахунку. Письменник у ній хотів бачити друга. Їй було боляче, коли тільки – но приїхавши у чужий для неї Львів, письменник закохався у іншу і присвятив їй цілу збірку «Зів’яле листя». Дружині за тридцять років шлюбу Франко присвятив усього одного вірша. Але вона підтримувала чоловіка, була вірним товаришем. Їй не була чужа ідея відродження України. Разом подружжя виховало чотирьох дітей - Андрія, Тараса, Петра, Анну. Ольга страждала, бо її відмовлявся приймати галицький соціум. Але найстрашнішою для жінки була несподівана смерть сина Андрія у 1913 році. Від усього тягаря, що на неї звалився, у неї були сухоти, нервове перенапруження, а згодом все переросло у психічний розлад. У 1914 році дружина Івана Франка була госпіталізована в «божевільню».

Останнє десятиріччя життя Івана Франка минало переважно в самоті. Він теж страждав – і фізично, і психологічно. Попри те, що, за сучасними даними, він переніс інфекційний ревматоїдний поліартрит, унаслідок якого його руки було паралізовано, він продовжував працювати. І залишив нам з вами безліч чудових творів, перекладів, віршів. Поділіться у коментарях своїм улюбленим твором Івана Франка на знак вічної пам’яті про величного Каменяра!