Друзі!

Друзі! 126 років тому народився Адальберт Ерделі – український живописець, картини якого в Україні зараз – одні з найдорожчих, оцінюються у десятки тисяч доларів. Саме він у 1920-х роках організовував перші виставки закарпатських художників.

Адальберт народився 25 травня 1891 року у селі Загаття (нині - Закарпатська область). Батько Михайло Гриць був українцем, мати – Ілона Цайска – німкенею. Мав 10 братів і сестер. Коли Адальберту було десять років, батько змінив прізвище на Ерделі (угорське). У Закарпатті тоді повально змінювали прізвища на угорські, бо край входив до складу Австро-Угорщини.

Навчався у Будапештській академії мистецтв. Після навчання оселився у Мукачевому, а звідти на кілька років переїхав до Мюнхена. Згодом жив у Парижі – знайомився із новими віяннями у мистецтві, зокрема, імпресіонізмом. Він міг би жити у Європі та досягти там світового визнання, бо йшов тим самим шляхом, що й інші всесвітньо відомі митці. Але він вирішив повернутися додому, щоб своїм мистецтвом прославити «землю без імені». Повернувшись у Мукачево, він став викладачем і виховав цілу плеяду закарпатських художників. Спершу Адальберт викладав малювання в мукачівській гімназії, згодом в учительській семінарії в Ужгороді, у 1945-1955 – в Ужгородському художньому училищі.

До середини 1930-х років Ерделі намалював більше тисячі картин. Він дуже любив свою роботу, віддавав їй багато часу, але твори виходили легкими. Радянський тоталітарний режим осуджував його роботи – вони були занадто «буржуазними». Влада критикувала його, він не отримував жодних гарних рецензій.

Свою кохану Магдалину Сливку Адальберт зустрів в Ужгороді у 1933 році. Вона була танцівницею, на 25 років молодшою за художника. Вони просто жили разом багато років, а шлюб узяли за два місяці до смерті Адальберта, коли він був вже важко хворим.

Саме Магда допомагала йому в усьому. У часи радянських гонінь вони розплачувалися картинами за їжу. Часом жінка сама заробляла на їжу, бо віртуозно грала в карти.

Тільки у 1954 році, за рік до смерті, Ерделі дозволили організувати персональну виставку в Ужгороді. Через рік художника не стало.

Ім’я художника знову прогреміло у 2004 – у зв’язку із страшною трагедією. У вересні у будинок художника, де жила його вдова Магдалина Ерделі, увірвалися бандити, зв'язали її електричними дротами і викрали 48 картин. 88-річна жінка померла на місці від шоку. Цей злочин не розкритий і донині.

«Мистецтво й любов – це самовираження Людини. І коли людина виражає себе у цих двох вимірах, тоді вона живе» - говорив Адальберт Ерделі. Бажаю вам творити та любити не зважаючи ні на що.