Друзі!

Сьогодні виповнюється 56 років Івану Малковичу – українському поету та видавцю, який є директором видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Я впевнений, кожен з вас чув про книжки, які видає Іван Антонович. Щонайменше, саме він видав українською всю серію книжок про Гаррі Поттера. Спершу – малим накладом, але потім, книжки про юного чарівника, які аудиторія наче «звикла» читати російською, почали купувати виключно українською, бо переклад був не лише якісним – нові видання українці могли прочитати одними з перших, настільки швидко та відповідально готувався матеріал.

Зараз «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» - одне з провідних українських видавництв. З ним співпрацювали Юрій Андрухович, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Сашко Дерманський, Марина та Сергій Дяченки, Андрій Кокотюха, Всеволод Нестайко, Дмитро Павличко, Володимир Рутківський, Юрій Винничук та інші відомі українські автори. Важливу роль відіграють і ілюстрації до книжок – вони дуже красиві та добре запам’ятовуються.

Іван Малкович – людина, що викликає захват. Не лише завдяки внеску в українське книговидавництво. Цього року йому присудили Національну премію України імені Тараса Шевченка. Промова, яку виголосив Іван Антонович, зачепила усіх. Якщо ви її не читали, раджу зробити це, бо там йшлося про все – від самого Тараса Шевченка до важливості української мови. Наведу вам одну його цитату: «Я мрію дожити до тих часів, коли дітям у школі перестануть сльозливо оповідати про горопашного кріпака, який служив безправним, безсловесним попихачем у панів, а змінять парадигму і вестимуть натхненну мову про неймовірного хлопчика, що аж світився великим талантом, який без тата й мами, і без, здава¬лося, жодних шансів на успіх, створив сам себе. І це його світіння бачили всі – і той свавільний п’яний дячок, з яким малий Тарас читає псалтиря над померлими, – а читає він найкраще за всіх своїх ровесників — і навіть норовистий Павло Енгельгардт…»

Друзі! Цікаво, що в Німеччині саме 10 травня проводять акцію День книги. У 1933 році в Берліні, на площі перед будівлею Державної опери під звуки музики Штрауса та військових маршів, нацисти спалювали на вогнищі книжки всесвітньо відомих авторів. Тисячі творів, перлин світової культури, палали у величезному вогні у Берліні та інших містах Німеччини. В пам’ять про це зараз там знаходиться меморіал «Бібліотека, що потонула», який створив відомий ізраїльський скульптор Міха Ульман. На ньому викарбувані слова Генріха Гейне: «Там, де спалюють книги, врешті-решт, спалюють і людей».

Через кілька десятиліть у день, коли над книгами знущалися, народилася людина, що докладає безліч зусиль для того, щоб українська книжка жила, розвивалася, знала кращої долі. Щоб ваші діти та онуки могли читати якісну літературу рідною мовою. Я щиро вітаю Івана Малковича з Днем народження, бажаю довгих років життя та дякую за його безцінну працю!