99 років тому у цей день загинув відомий фізик, електротехнік та винахідник з українським корінням – Іван Пулюй. Саме він першим винайшов Х-промені, які ми зараз знаємо, як рентгенівські.
Народився майбутній вчений на Тернопільщині, у релігійній родині. Щодня ходив по 10 кілометрів від дому до гімназії!. Саме там долучився до таємного товариства «Громада», яке займалося просуванням української історії і культури. Іван Пулюй був справжнім патріотом – знав, що для того, аби прославити Батьківщину, потрібно багато вчитися. Батьки хотіли, щоб син став священником, тому відправили його на навчання до духовної семінарії у Відень.
У Відні Іван почав відвідувати відкриті лекції з астрономії, математики та фізики. Йому настільки сподобалося, що він вирішив знехтувати волею батьків, і замість того, аби бути священником, вступив до Віденського університету.
Саме там він почав конструювати. Визнання до винахідливого хлопця прийшло швидко – за декілька років він вигадав прилад для вимірювання механічного еквівалента теплоти. Пізніше – «лампу Пулюя», завдяки якій з’являлося невидиме випромінювання, яке за допомогою спеціального екрану можна було зробити видимим. Нічого вам не нагадує?
Іван Пулюй працював у одній лабораторії разом із Вільгельмом Рентгеном. Саме українець розповів науковцю, звідки виникають Х-промені, показував це на прикладі людського скелета. Єдине – Іван Пулюй не зміг вчасно пояснити свій винахід, натомість Рентген зумів. Коли Вільгельм отримав Нобелівську премію за вивчення Х-променів, Пулюй відчув себе безпорадним, бо знав – цей винахід колега міг зробити лише з його лампою та напрацюваннями. Він бігав по оселі з криками: «Моя лямпа! Моя лямпа!». Та світ про це так і не дізнався.
Але Пулюй залишив визначний спадок не лише у фізиці та електротехніці. Разом з Пантелеймоном Кулішем вони переклали «Біблію» українською! Іван Пулюй самостійно вирішував видавничі питання, до останніх робіт над книгою запросив Івана Нечуя-Левицького. В Російській імперії поширювати книжку не дозволили, проте військове керівництво Японії згодилося роздати перші примірники полоненим під час російсько-японської війни українцям.
Іван Пулюй мав чудову родину. Його дружиною стала його студентка – Катерина Стозицька, на 18 років молодша від нього. У подружжя народилося 15 дітей, та вижили лише шестеро. Родина жила у Чехії. Аби діти знали, що вони – українці, батько щоліта наймав для них учителів української мови. І це не пройшло марно.
Іван Пулюй помер у Празі, де його й поховали. Після смерті батька Павло і Юрій вчились у Львові в українській гімназії, а найстарший син Олександр вступив у лави Січового стрілецтва і до 1920 року брав участь у бойових діях Української Галицької армії.
Друзі, знаєте, яке кредо мав цей відомий науковець? «Нема більшої гордості для інтелігентної людини, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю». Мені здається, цей заклик не втратить актуальності ніколи.
Іван Пулюй працював у одній лабораторії разом із Вільгельмом Рентгеном. Саме українець розповів науковцю, звідки виникають Х-промені, показував це на прикладі людського скелета. Єдине – Іван Пулюй не зміг вчасно пояснити свій винахід, натомість Рентген зумів. Коли Вільгельм отримав Нобелівську премію за вивчення Х-променів, Пулюй відчув себе безпорадним, бо знав – цей винахід колега міг зробити лише з його лампою та напрацюваннями. Він бігав по оселі з криками: «Моя лямпа! Моя лямпа!». Та світ про це так і не дізнався.
Але Пулюй залишив визначний спадок не лише у фізиці та електротехніці. Разом з Пантелеймоном Кулішем вони переклали «Біблію» українською! Іван Пулюй самостійно вирішував видавничі питання, до останніх робіт над книгою запросив Івана Нечуя-Левицького. В Російській імперії поширювати книжку не дозволили, проте військове керівництво Японії згодилося роздати перші примірники полоненим під час російсько-японської війни українцям.
Іван Пулюй мав чудову родину. Його дружиною стала його студентка – Катерина Стозицька, на 18 років молодша від нього. У подружжя народилося 15 дітей, та вижили лише шестеро. Родина жила у Чехії. Аби діти знали, що вони – українці, батько щоліта наймав для них учителів української мови. І це не пройшло марно.
Іван Пулюй помер у Празі, де його й поховали. Після смерті батька Павло і Юрій вчились у Львові в українській гімназії, а найстарший син Олександр вступив у лави Січового стрілецтва і до 1920 року брав участь у бойових діях Української Галицької армії.
Друзі, знаєте, яке кредо мав цей відомий науковець? «Нема більшої гордості для інтелігентної людини, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю». Мені здається, цей заклик не втратить актуальності ніколи.
Немає коментарів:
Дописати коментар