пʼятниця, 22 липня 2016 р.

21 липня 1906 року народилася Олена Іванівна Шовгеніва – поетеса, драматург, публіцист Олена Теліга.


110-річчя з дня її народження пройшло зовсім непомітно, позаяк ця жінка по праву повинна бути символом українського відродження та прикладом для наслідування.

Батько Олени Теліги був талановитим інженером-гідротехніком, професором Київського політехнічного інституту, згодом - урядовцем УНР, тому 1920 року родина переїхала спочатку до Польщі, а потім до Чехії. Там же Олена зустріла свого майбутнього чоловіка – Михайла Телігу.

В роки проголошення УНР, Теліга активно виступає за відродження незалежної України та повалення більшовизму. Вона очолює Спілку українських письменників, публікується в газетах та журналах. Незважаючи на заборону до друку з боку німецьких окупантів, Теліга продовжує свою видавницьку діяльність, що зрештою призводить до її арешту в 1942 році. Разом із нею добровільно здається Гестапо і її чоловік. Життя Олени Теліги закінчилося 21 лютого 1942 року в Бабиному Яру. Разом із письменницею був розстріляний її чоловік та колеги – Іван Рогач, Володимир Багазій, Іван Ірлявський та інші патріоти. В камері, де вона сиділа, знайшли напис: «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга». Над ним її рукою було викарбувано тризуб, стилізований під меч. Говорять, що один із її катів, після смерті Теліги казав, що не бачив мужчини, щоб так героїчно вмирав, як ця гарна жінка.

Олена Теліга відрізнялася феноменальною громадянською відвагою та романтичністю. В найстрашніші для української інтелігенції роки, вона невідступно наслідувала ідею української самоідентичності, національної свідомості та відродження української державності. Теліга була справжнім лицарем свого часу. Протягом довгих років творчість Теліги була примусово забута, але не занедбана.

Її слова про вибір власного незалежного життя для українців актуальні зараз, як і 70 років тому. Все її життя сьогодні є зразком свідомості та поведінки громадянина, який позбавлений комплексу меншовартості.


Це буде так: в осінній день прозорий

Перейдемо ми на свої дороги.

Тяжке змагання наші душі зоре,

Щоб колосились зерна перемоги.

І те, що мрією було роками,

Все обернеться в дійсність і можливість.

Нам буде сонцем кожний кущ і камінь

У ці хвилини гострі і щасливі!

Немає коментарів:

Дописати коментар