Учора папа Франциск відвідав концентраційний табір Аушвіц-Біркенау в Польщі.

Понтифік не виголошував промов, не позував перед камерами, він самотньо пройшов через ворота табору та лише тихо помолився на самоті.

Загалом папа Франциск не робив ніяких гучних заяв, але у книзі пам’яті він написав прості слова, зрозумілі кожному: «Господи, помилуй Твій народ! Господи, прости стільки жорстокості». Пізніше Франциск поспілкувався із 12 колишніми ув'язненими, яким вдалося пройти через пекло Аушвіцу, зустрівся з Праведниками народів світу та представниками юдейської та католицької громад Польщі. Папа відвідував Аушвіц в рамках свого візиту до Світового дня молоді в Польщі та з нагоди святкування 1050-річчя прийняття християнства в країні.

Декілька днів тому в Києві перебувала чимала кількість святих отців різних рангів з різних країн світу. Але жоден з них не відвідав місця масового розстрілу людей. Я нагадаю, що цього року виповнюється 75 років із початку розстрілів в Бабиному Яру: за різними оцінками, тут було розстріляно від 150 до 200 тисяч людей, переважно євреїв. Ще й досі не встановлена точна кількість вбитих, хоча пройшло стільки часу, досі на цьому місці немає музею, немає книги пам’яті. Загалом в Україні було закатовано від 1,5 до 1,9 млн євреїв.

Це наша спільна історія і спільний біль, якщо про це забудемо ми, то хто гарантуватиме, що подібні трагедії не повторяться в майбутньому?

В середу, 27 липня, в Почесному консульстві Держави Ізраїль у Львові відбувся концерт Єврейської пісні, який презентували глядачам виконавці з Італії.

Дякую всім, хто допоміг організувати цей захід та глядачам, які відвідали концерт. Було дуже приємно бачити повну залу гостей!

В концерті брали участь молоді люди з міста Івреа, які завітали до України в рамках Всесвітнього дня молоді в Кракові. Вони виконали цілий ряд пісень на тексти з Старого Заповіту італійською мовою та на івриті. Молоді люди, які виконували пісні – католики, вони не професійні артисти, а «народні» виконавці, які шукають спільне між християнством та юдаїзмом.

Було абсолютно зрозумілим, що виконавці не просто співають, а по-справжньому люблять музику. Особливо приємно те, що таким чином молодь вивчає єврейську традицію та культуру, віднаходить зв'язок християнства та єврейства. Як на мене, то саме такий концерт є дуже органічним у Львові, де споконвіку поряд жили євреї та християни. Саме таке народне виконання дуже добре демонструє давню традицію єврейської пісні.

Пропоную вам переглянути відео з концерту.

Сьогодні хочу розповісти про те майбутнє, яке вже настало в Ізраїлі і ще далеке від нас.

Цього літа в Ізраїлі представили безпілотний автомобіль, який не просто придумали і випустили в одиничному екземплярі - він скоро надійде в продаж в Ізраїлі.

Такий ось просторий автомобіль зможе їздити по дорогах країни за допомогою автопілота, який теж придумали і розробили в Ізраїлі фахівці компанії Mobileye: організація входить в десятку «найрозумніших» компаній світу. Для масового використання таких машин потрібно дочекатися нормативних змін в ізраїльському законодавстві.

Компанія Mobileye вже розробляла подібні системи для електромобілів Tesla. А в даний час німецький концерн BMW спільно з Intel розробляють власний пасажирський безпілотник на основі ізраїльських технологій. Його випуск планується в 2021 році. За оцінками експертів, до 2020 року більшість виробників автомобілів почнуть випускати безпілотні авто, працюючи саме з ізраїльськими технологіями.

Всі про «зраду», а я знову про «перемогу»: цього тижня в Києві відбулося урочисте відкриття високотехнологічного центру High Tech Office (НТО).

Цей кластер, створений для пошуку та розвитку інновацій загальнодержавного рівня. Простою мовою це означає, що тепер провідні фахівці найбільших українських компаній будуть збирати інформацію про сучасні розробки наших винахідників та втілювати в життя ті, які спроможні принести гроші швидко та гарантовано. Ось така проста логіка.

До речі, центр розроблено по аналогії із ізраїльським офісом Головного вченого: це людина, яка несе відповідальність за розвиток сучасних досліджень та розробок. Його завдання – віднайти найбільш перспективні проекти, а значить ті, що принесуть прибуток та сприятимуть подальшому розвитку галузі.

В Ізраїлі така діяльність є запорукою сталого зростання не тільки науки, але й виробництва. Взагалі одним із найважливіших факторів успіху ізраїльської економічної моделі є комерціалізація досягнень науки: ізраїльтяни накопили величезний досвід в реалізації університетських проектів. Науково-дослідницькі центри ізраїльських вузів є не тільки осередками розвитку науки, але і одними із найбільш перспективних сфер ізраїльської економіки.

Український High Tech Office працюватиме за тією ж схемою: основою його діяльності буде підтримка новаторських ідей для розвитку технологій та інновацій, а також втілення проектів на основі інтелектуального потенціалу українських науковців. В першу чергу, центр буде працювати із інноваціями в галузях сільського господарства, інфраструктури, кібербезпеки та виробництва високотехнологічного обладнання. Сам кластер створено комерційними компаніями, але до його складу увійдуть представники Міністерства економічного розвитку.

Ми живемо в час високих технологій і будь яке вкладення в науку є вкладенням в своє майбутнє. Сьогодні наука може бути фундаментом довгострокового економічного зростання, а приклад Ізраїлю є підтвердженням цього. Наразі Україна на самому початку цього шляху, тому ми можемо використовувати досвід Ізраїлю, який вже багато років успішно застосовує потенціал власної науки в комерційних цілях.

Сьогодні хочу трохи розповісти про ізраїльський флот. Маленький Ізраїль має виходи до трьох морів.

А на морі паркан не поставиш і розділову стіну не зведеш. Тому з води країну захищають сторожові катери, корвети, ракетні катери, підводні човни.

ВМС Ізраїлю - найбільш нечисленний вид військ, розташовуються вони на базах в Ейлаті, Ашдоді і Хайфі. Незабаром на озброєння ізраїльських ВМС надійдуть сучасні сторожові катери «Супер-Двора Mk3» - в перекладі «бджола». Це катер, який відмінно маневрує на високих швидкостях, озброєний кулеметами, гранатометами, глибинними бомбами і торпедами. У разі загострення ситуації в регіоні, катери доукомплектовуються важким озброєнням. У членів екіпажу, крім особистої зброї є піропатрони проти плавців і аквалангістів.

Катери розробляються і виготовляються тут же, в Ізраїлі. А знаєте, де частково будуть будуватися ці кораблі? В пустелі. Чому ні, якщо тут вміють вирощувати осетрових і експортують ікру, круглий рік вирощують фрукти та овочі, раціонально використовують кожен метр такої цінної землі.

Крім того, на озброєння ізраїльської армії в наступному році надійдуть 4 безпілотних катера третього покоління Protector. Цей робот - теж місцева розробка компаній Oregon Iron Works і концерну «Рафаель». Цікаво, що державний концерн «Рафаель» постійно проводить конкурси серед студентів технічних вузів, залучаючи їх до роботи. Працювати в «Рафаелі» можна вже з другого курсу, при чому військовий концерн сплатить навчання студентів, яких приймає на роботу.

В Україні - два моря, велика кількість річок, величезна кількість фахівців в суднобудуванні і високих технологіях. Український «Оборонпром» має потенціал не менше, ніж ізраїльський військовий концерн, український флот може і повинен бути таким же ефективним, як ізраїльський. Різниця між нами в тому, що в Ізраїлі, на відміну від України, злагоджено працюють державні структури, система освіти та оборонна промисловість, забезпечуючи фахівцями і системами захисту та себе, і інших. Зараз в Одесі проходять масштабні міжнародні навчання - «Сі Бриз 2016», в них беруть участь чотири тисячі військових з 16 країн і 25 військових кораблів. Дивлячись на такий розмах, розумієш, що у нашої країни - величезний потенціал і головне правильно реалізувати його.

Вчора головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив про підтримку легалізації вогнепальної зброї в Україні.

На думку прокурора, наявність легальної зброї у населення може підвищити рівень самозахисту, що, в свою чергу, призведе до зниження рівня злочинності.

Звичайно, справа українців вирішувати - носити зброю чи ні. Загальновідомо, що зараз в Україні велика кількість зброї знаходиться в незаконному обігу. При цьому у нас частіше можна почути про автомобільні аварії, вчинені п'яними водіями, ніж про вогнестріли.

Хочу поділитися статистикою країн, в яких давно вже дозволено використання зброї. Перш за все, звичайно, Ізраїль: одна з основних відмінностей між Україною та Ізраїлем в тому, що з кожним загостренням військового конфлікту ізраїльтяни спрощують процедуру отримання зброї. При цьому рівень злочинності продовжує знижуватися. Підставою для видачі дозволу на носіння короткоствольної зброї в Ізраїлі буде той факт, що ви живете або працюєте в місці, пов'язаному з ризиком. Крім того, будь-яка людина, яка пройшла через армію, може подавати прохання про отримання зброї. В Ізраїлі озброєні добровольці, які охороняють житлові квартали, поліція, приватні охоронці.

За щільністю озброєних людей Ізраїль займає одне з перших місць в світі, що не заважає йому залишатися країною, де один з найнижчих рівнів злочинності. В Ізраїлі 330 поліцейських на 100 тисяч населення, в Україні на 2015 рік було 397. Обидві країни воюють, однак рівень злочинності в Україні об'єктивно вище.

Чому тут не ходять нахабні підлітки з пістолетами вулицями? Тому що в суспільстві щира нетерпимість до будь-якого прояву агресії. Ізраїльтяни - великі патріоти, що не заважає їм сварити уряд або ціни в магазинах. Але ніхто не стане сваритися з поліцейським, який зупиняє для перевірки, нікому в голову не прийде вигукувати погрози на вулиці: за такі дії вас чекають 4 місяці арешту. Таким чином, громадяни самі є регуляторами громадської поведінки.

Що стосується інших країн, наприклад наш сусід - Молдова. Після дозволу стрілецької зброї, рівень злочинності тут знизився в два рази. В Естонії короткоствольна зброя легальна ще з 1992 року: до 2000 року злочинність знизилася на 80%. У Польщі - мінус 34%, в Словенії - мінус 50%. При цьому криміналітет не зник, але легальна зброя в таких злочинах використовується рідко.

За останні два роки в Україні стрімко зріс рівень злочинності. Але, якщо у великому місті є шанс захистити себе «озброївшись» роботою охоронної служби, то як убезпечити себе в районному центрі або селі? Думаю, українці мають право на те, щоб вибирати, яким чином захищати себе, свою сім'ю і свою країну.

Друзі, радий повідомити, що в середу 27 липня у Почесному консульстві Держави Ізраїль у Львові відбудеться концерт єврейської пісні.

Запрошую всіх, хто любить єврейську музику, провести цей вечір в приємній атмосфері!

У програмі - традиційні єврейські мелодії в сучасному аранжуванні, які прозвучать на івриті та італійською мовою. Виконавці - молодіжний колектив з Італії, представники християнської спільноти міста Івреа. Молоді люди вивчають корені християнства в іудейській традиції за допомогою музики.

Для євреїв пісня - це і історія, і розмова, і молитва. Це джерело натхнення і спосіб зберегти свою ідентичність. У програмі концерту можна буде почути композиції, написані по біблійним текстам.

Всіх бажаючих насолодитися єврейською музикою, запрошую 27 липня відвідати Почесне консульство Держави Ізраїль за адресою: м.Львів, ул.Газова 36 \ 3. Початок концерту о 18-00. Вхід вільний.

Останнім часом навколо така кількість насильства і смертей, що сьогодні я вирішив написати про найбільш мирну справу - землеробство.

Спробую вклинитися в цей потік вибухів, нападів і терору з «оливковою гілкою».

Я вже не раз розповідав про ізраїльські інновації у сфері сільського господарства: дивовижно, як маленька країна, в якій просто немає родючих земель, постійно йде війна, зуміла пристосуватися до суворих умов, ще й примудряється заробляти на цьому непогані гроші.

Ізраїльські розробники весь час винаходять нові способи, щоб без води вирощувати фрукти, без хімікатів боротися зі шкідниками, без людей збирати врожай і доглядати за тваринами.

Однією з найкорисніших ізраїльських розробок є крапельний полив, який дозволяє в умовах посухи зволожувати грунт. Але і його в Ізраїлі примудряються модернізувати. Ізраїльська компанія Tal-Ya виробляє багаторазові пластикові лотки для отримання води з повітря. Контейнери з переробленого пластику зменшують потребу рослин у воді на 50%. Термін їхньої служби - 10 років. Цією продукцією користуються фермери в Ізраїлі, США, Китаї, Чилі, Грузії, Шрі-Ланці та Австралії.

Компанія BioBee ще з 1984 року допомагає фермерам позбавлятися від кліщів без використання хімікатів. У кібуці Сде-Еліягу розводять павуків, бджіл та мух, які поїдають шкідливих комах. Так, метод не новий, але в Ізраїлі його використовують давно і з однаковим успіхом. А ось технологія EdenShield бореться зі шкідливими комахами натуральним нетоксичним екстрактом, який маскує аромати рослин. Засіб створено на основі хімічних речовин, які виділяють ізраїльські пустельні рослини. Їх аромат відлякує шкідників, не завдаючи шкоди екології.

Ще одна ізраїльська технологія дозволяє в деякому роді вакцинувати рослини і насіння від захворювань: технологія TraitUP фактично впорскує нові гени в рослину, при цьому ці риси не успадковуються наступники поколіннями. Генна модифікація - це складне питання, але в умовах обмежених природних ресурсів - один з виходів для отримання хорошого врожаю.

Один з найкрасивіших стартапів - технологія GreenWall. Це сучасні «сади Семіраміди»: розробники створюють вертикальні сади в висотних будівлях. При цьому такий сад-город вимагає мінімальної кількості води, грунту і простору. Таким чином, жителі багатоповерхівок можуть вирощувати рис, кукурудзу, пшеницю...

Розумний підхід до будь-якої справи гарантує позитивний результат. Це запорука процвітання, тому ним користуються в Ізраїлі. Повторю фразу, яку не раз говорив: якби в Україні почали користуватися хоча б частиною ізраїльських технологій, ми давно вже годували б увесь світ.

Сьогодні в Ізраїлі незвичайний день: 17 тамуза за єврейським календарем день жалоби і посту.

Жалоби - в пам'ять про події, що збіглися в різний час з цією датою, а посту - в спокуту за гріхи через власне невігластво, жадобу та дурість.

Однією з подій, яку згадують 17 тамуза, було спорудження євреями золотого тельця після виходу з Єгипту. У той час, коли Мойсей отримав на Синайській горі скрижалі Завіту, внизу люди встигли зневіритися і зрадити свого пророка і Бога. За найкоротший час вони зневірилися і в собі, і в справі, яку робили, незважаючи на те, що тільки-но були звільнені від багаторічного рабства. Мойсей розбив скрижалі об підніжжя гори Синай, вражений безвір'ям і малодушністю народу, який зробив золотого тільця.

В цей же день, через багато років, ворогам Ізраїлю вдалося зробити пролом в стінах Єрусалиму: в результаті, через три тижні, був зруйнований і сам Храм.

Абсолютно унікальним є те, що народ призначив особливий день, в який згадують про власні гріхи і подальші біди. Якщо ти можеш визнати свої помилки, то з'являється можливість більше не повторювати їх. У світлі чергових гучних «викриттів», які всі ми спостерігали попереднього тижня, і, беручи до уваги загальний рівень корупції в країні, думаю, що нам також було б корисно мати такий день. Правда я не впевнений, що нам вистачить лише одного дня, щоб згадати всі лиха і всіх золотих тельців, які випали на долю українців.

Поки у нас з вами тут політика, війна і корупція, молоде покоління працює на своє майбутнє і приносить своїй країні славу

Минулого тижня українські школярі зібрали цілий врожай медалей в престижних міжнародних змаганнях.

Українські вундеркінди завоювали 11 нагород на олімпіадах з фізики та математики, які пройшли в Швейцарії та Китаї. На Міжнародній учнівській олімпіаді з фізики, українські школярі вибороли 1 золоту, 3 срібні і 1 бронзову медаль. До України також приїхали 2 срібні та 4 бронзові медалі, їх завоювали хлопці з Києва і Харкова на Міжнародній математичній олімпіаді в Гонконзі, підтвердивши своє місце в міжнародному рейтингу найрозумніших.

Звідти ж, з Китаю, нагороди з математики привезла і збірна Ізраїлю: молоді люди завоювали 3 срібла та 3 бронзи. Збірна Ізраїлю була представлена ​​також і на змаганнях з фізики: ізраїльські школярі зайняли 19 місце, завоювавши 3 срібні медалі, одну бронзову і одну заохочувальну медаль. До речі, тренером ізраїльської збірної є репатріант Лев Радзивиловский.

Від душі вітаю переможців, їх наставників та батьків! Прекрасна зміна підростає. Бажаю молодим людям завзятості в досягненні цілей і подальших перемог!

21 липня 1906 року народилася Олена Іванівна Шовгеніва – поетеса, драматург, публіцист Олена Теліга.

110-річчя з дня її народження пройшло зовсім непомітно, позаяк ця жінка по праву повинна бути символом українського відродження та прикладом для наслідування.

Батько Олени Теліги був талановитим інженером-гідротехніком, професором Київського політехнічного інституту, згодом - урядовцем УНР, тому 1920 року родина переїхала спочатку до Польщі, а потім до Чехії. Там же Олена зустріла свого майбутнього чоловіка – Михайла Телігу.

В роки проголошення УНР, Теліга активно виступає за відродження незалежної України та повалення більшовизму. Вона очолює Спілку українських письменників, публікується в газетах та журналах. Незважаючи на заборону до друку з боку німецьких окупантів, Теліга продовжує свою видавницьку діяльність, що зрештою призводить до її арешту в 1942 році. Разом із нею добровільно здається Гестапо і її чоловік. Життя Олени Теліги закінчилося 21 лютого 1942 року в Бабиному Яру. Разом із письменницею був розстріляний її чоловік та колеги – Іван Рогач, Володимир Багазій, Іван Ірлявський та інші патріоти. В камері, де вона сиділа, знайшли напис: «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга». Над ним її рукою було викарбувано тризуб, стилізований під меч. Говорять, що один із її катів, після смерті Теліги казав, що не бачив мужчини, щоб так героїчно вмирав, як ця гарна жінка.

Олена Теліга відрізнялася феноменальною громадянською відвагою та романтичністю. В найстрашніші для української інтелігенції роки, вона невідступно наслідувала ідею української самоідентичності, національної свідомості та відродження української державності. Теліга була справжнім лицарем свого часу. Протягом довгих років творчість Теліги була примусово забута, але не занедбана.

Її слова про вибір власного незалежного життя для українців актуальні зараз, як і 70 років тому. Все її життя сьогодні є зразком свідомості та поведінки громадянина, який позбавлений комплексу меншовартості.


Це буде так: в осінній день прозорий

Перейдемо ми на свої дороги.

Тяжке змагання наші душі зоре,

Щоб колосились зерна перемоги.

І те, що мрією було роками,

Все обернеться в дійсність і можливість.

Нам буде сонцем кожний кущ і камінь

У ці хвилини гострі і щасливі!

Сьогодні всі українські ЗМІ напишуть про одне: в мережу потрапили фотографії української оборонної «стіни» разом зі «ровом та насипом».

Грандіозний проект, як і багато іншого в руках спритних ділків, перетворився на пшик; замість фортифікаційної споруди можна побачити яму, рів і зелений парканчик вартістю 4 мільярди доларів. Куди пішли виділені гроші, зрозуміло без слів. Розібратися в цьому тепер слід прокуратурі.

Для порівняння хочу показати вам ще одну фотографію - з Ізраїлю. Вчора ізраїльський прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху разом з міністром оборони, міністром внутрішньої безпеки, головою комісії Кнесету з оборони і начальником Генштабу проінспектував один з районів розділового паркану: це споруда, що розділяє Ізраїль та Західний берег Йордану. Перший відрізок побудували ще в 1994 році, а основну частину - на початку 2000-х. На будівництво також виділяються мільярди, але результат інший: під час чергового загострення в 2004 році тільки за півроку в районі без паркану терористи вбили 19 осіб, 102 поранили. У районі з парканом - жодного загиблого.

Можна довго розповідати про те, як Україні корисно вчитися у Ізраїлю, наводити різні приклади. А можна один раз показати таку ось картинку і все стає зрозумілим без пояснень.

Я нагадаю, що проект «Стіна» офіційно не завершений і кошти на його будівництво продовжують виділятися з держбюджету.

В Україні знову вбивають журналістів...

Сьогодні в Києві загинув Павло Шеремет - відомий білоруський журналіст, який тривалий час жив і працював в Україні. Його підірвали у власній машині в центрі міста.

Не буду говорити зараз, що сьогодні стало абсолютно очевидним, що війна йде вже прямо під вікнами мешканців столиці. Хочу сказати про те, що свободу слова неможливо зупинити ні бомбами, ні танками, тим більше, в сьогоднішній Україні. Ким би не були вбивці Павла Шеремета, вони не досягли своєї мети - не змогли зупинити або залякати українських журналістів. Просто тому, що українці більше не бояться.

Розслідування справи взяли під контроль президент та Генпрокурор: сподіваюся, це допоможе довести його до кінця.

Хочу висловити свої співчуття рідним, близьким і колегам Павла. Світла пам'ять.

Впевнену, стабільну Європу продовжують переслідувати теракти: масові вбивства в Ніцці, сьогодні - кривава бійня в Німеччині.

Схоже, європейцям доведеться звикати до нового життєвого укладу.

На тлі всіх цих подій, як ніколи актуальним постає питання про ізраїльський досвід в боротьбі з тероризмом. Експерти, журналісти, прості громадяни задаються питанням, а чи можна було уникнути таких жертв? Чи пора вже відкрито говорити про арабських терористів в Європі?

Маленький Ізраїль з усіх боків оточений сусідами, які мріють його знищити. Населення Ізраїлю - справжній котел, мікс з різних народностей, людей різних культур і традицій. Що ж дозволяє Ізраїлю підтримувати стабільність в державі, не допускати таких масштабних трагедій?

Деякі мої читачі говорять про те, що Ізраїль має досвідчених фахівців з безпеки, яких необхідно вирощувати протягом довгих років. Це не зовсім так. Той, хто бував в Ізраїлі, бачив, що уся охорона, військові - це молоді люди. Інша справа, що цивільне населення також готове до будь-яких несподіванок. У разі будь-яких екстрених подій дуже важлива швидкість реакції на те, що відбувається.

Не так давно в Ізраїлі палестинська терористка протаранила зупинку громадського транспорту: через кілька хвилин її нейтралізували самі громадяни. А в Ніцці поліцейські не могли відреагувати одразу: вони повинні були дочекатися дозволу прокуратури на застосування автоматичної зброї... Пам'ятаєте теракт в Орландо? Там вбивця три з половиною години ходив по клубу, відшукував своїх жертв і просто розстрілював їх: в клубі була зона «без зброї». Буквально кілька тижнів потому сталася подібна історія в іншому клубі США: там нападника нейтралізували відвідувачі за пару хвилин - вони були озброєні і готові відбити напад.

В Ізраїлі, в разі підвищення терористичної загрози, охороняти навчальні заклади, школи, садочки, виходять добровольці. У 2004 році, після деякого загострення ситуації, вчителям, які мають дозвіл на носіння зброї, було запропоновано ходити на роботу «в повній боєготовності». Ясла і садки тоді охороняли жінки, які проходили службу в армії та планували стати педагогами.

В ізраїльській школі проводять спеціальні «уроки безпеки» для дітей: в будь-який момент адміністрація може включити сирену тривоги, імітуючи загрозу. Школярам пояснюють, як треба реагувати на будь-які види атак, розповідають послідовність їхніх дій при нападі. Старшокласники в обов'язковому порядку відвідують військові бази ЦАХАЛу: протягом тижня вони проходять початкову військову підготовку, після якої можуть надати допомогу вчителям у надзвичайній ситуації.

Скажіть, як будуть реагувати українці, жителі великих міст, якщо раптом зазвучить сирена тривоги? Упевнений, основна маса людей просто впаде в паніку.

Таких прикладів дуже багато, але суть їх зводиться до одного - сьогодні просто необхідно вчитися тому, як захистити себе, своїх рідних в екстреній ситуації. Якщо раніше терористична загроза була «десь там», то тепер знаходиться поруч. Щотижня СБУ доповідає про чергову партію зброї, затриману в містах. Відшукати і знешкодити потенційного злочинця - це завдання правоохоронних органів, але населення має вміти захистити себе самостійно, якщо буде потрібно.

В Україні знову показують ізраїльське кіно і фільми про євреїв. 15 липня в сонячній Одесі розпочався VII Одеський Міжнародний кінофестиваль.

Вже традиційно, крім основної програми, особливе місце в роботі кінофоруму займе єврейська тематика. Ну яка ж Одеса без євреїв! На фестивалі будуть показані не тільки фільми про євреїв, а й картини ізраїльських кінематографістів.

Так в Національному конкурсі за перше місце змагається картина Олени Дем'яненко «Моя бабуся Фанні Каплан». Сюжетом для фільму автор вибрала романтичну і водночас трагічну історію любовних відносин між Фанні Каплан і Дмитром Ульяновим - братом «вождя світового пролетаріату».

Ізраїльські режисери Роніт і Шломі Елькабетц привезли картину «Гет, суд Вівіан Амсалем», що розповідає про захист власної гідності простої жінки, яка 5 років намагається розлучитися з чоловіком. Фільм представлений в розділі «Спеціальні покази». У цій же рубриці буде показана стрічка режисера Девіда Новака «У пошуках Бабеля»: через 75 років після страти культового радянського письменника, онук Ісаака Бабеля - Андрій Малаєв-Бабель - намагається розібратися у власній і творчій історії свого знаменитого діда. Картина «Гора» ізраїльського режисера Яель Кайям, розповідає про побожну жительцю Єрусалиму, що живе з сім'єю в будинку поруч з єврейським цвинтарем на Оливковій горі в Єрусалимі; гора - місце, де вона намагається рятуватися від рутини і, в той же час, відшукати саму себе.

Про сучасні відносини між арабською та ізраїльською молоддю розповість фільм «Перехрестя 48». Автор картини - Уді Алон, ізраїльсько-американський режисер, його картина представлена ​​в розділі «Фестиваль фестивалів». Фільм показує реальне життя і постійне протистояння, в якому щодня перебувають сотні тисяч молодих людей в Ізраїлі.

Також в Одесі покажуть історію Неллі Ленц - жертви Голокосту, якій вдалося вижити в концтаборі. Режисер фільму «Фенікс» - німецький кінематографіст, лідер Берлінської кіношколи Крістіан Петцольд; на фестивалі представлена ​​ретроспектива його фільмів.

Крім того, в журі Одеського фестивалю буде Єва Нейман, «Пісня пісень» якої вже увійшла до золотої колекції українського кінематографа. Національну конкурсну програму буде судити ізраїльська актриса Шані Кляйн.

VII Одеський Міжнародний кінофестиваль триватиме до 23 липня.

Скільки часу ви витрачаєте на простоювання в пробках?

У четвер в Києві був колапс місцевого масштабу: на мосту сталася аварія, в результаті два райони були практично паралізовані, люди йшли пішки по спеці, багато хто так і не потрапив на роботу.

У Києві, у Львові, в Одесі та й в будь-якому іншому великому місті досить часто можна спостерігати картину, коли через божевільні затори на дорогах не тільки громадський транспорт, а й машини спецслужб не можуть проїхати на виклик. Крім того, що багато автомобілістів не дотримуються правил дорожнього руху і не пропускають машини, скажімо, швидкої допомоги, дуже часто автомобілям просто фізично нікуди діватися. Водіям спецслужб доводиться вигадувати неймовірні способи, щоб прорватися до місця призначення. Але ж від оперативності їх реагування залежить чиєсь життя.

В Ізраїлі також існує проблема з перевантаженими дорогами і досить серйозна. І так само через те, що машини спецслужб не можуть вчасно потрапити на місце події, наражаються на небезпеку життя людей. Температура повітря в Ізраїлі +35С - це нормально. Але ізраїльтяни ще 30 років тому придумали, як виправити ситуацію. У 80-х роках стався випадок, коли швидка допомога через затор не встигла на виклик, в результаті чого загинула дитина. Після цього випадку група волонтерів створила команду, яка за максимально короткий час може дістатися до пацієнта, щоб надати йому першу допомогу. Члени організації United Hatzalah / United Rescue, отримавши інформацію про те, що швидка не може проїхати в якийсь з районів міста, виїжджають на велосипедах, скутерах або виходять пішки за вказаною адресою, щоб до приїзду бригади медиків допомагати потерпілому. Дуже часто таке оперативне реагування допомагає врятувати людські життя.

У 1989 році, коли почався цей проект, в ньому взяли участь всього 15 волонтерів. Сьогодні до складу організації загальнонаціональної швидкої медичної допомоги United Hatzalah / United Rescue входять 3 000 волонтерів. За цей час вони надали допомогу 1,6 мільйонам людей по всьому Ізраїлю. United Hatzalah не тільки відкривають свої представництва на різних континентах, а й навчають волонтерів з великих міст світу. За останні роки досвід ізраїльської волонтерської організації стали переймати в Бразилії, Аргентині, Індії, Панамі, Литві, США.

Як ви думаєте, чи може бути корисною така організація на перевантажених вулицях Києва, Харкова, Львова чи Одеси? Зараз городяни рятуються від спеки на міських пляжах: як зможе проїхати машина швидкої допомоги до віддаленої ділянки Труханова острова або Гідропарку? Думаю, відповідь очевидна. Під час революції 2014 року сотні людей стали медиками-волонтерами, за короткий час вивчивши основи надання першої допомоги. Після початку військових дій на Сході України, тисячі людей пройшли курси з надання різного роду медичної допомоги постраждалим. Я впевнений, що створення подібної організації в Україні може стати хорошою допомогою для служб швидкої допомоги.

У Центральній та Східній Європі до Голокосту проживали понад сім мільйонів євреїв.

На території України єврейська цивілізація процвітала понад п'ятсот років: тут розвивалися своєрідна культура, мова, література, релігія. Україна є батьківщиною хасидизму - релігійної течії, яка вплинула на іудаїзм у всьому світі. На території України було відкрито десятки єврейських шкіл, храмів. Особливим явищем була поява своєрідного традиційного містечкового єврейства: тут були свої правила, спосіб життя і побуту, свої свята і своє літочислення, культура, традиції, мова.

Тим часом сьогодні мало що нагадує про ту багату історичну єврейську традицію, яка існувала на землях Східної і Центральної Європи. За останні 80 років практично зникли культурні центри європейського єврейства в тому вигляді, в якому вони існували до Другої світової війни. За цей час чисельність єврейського населення на території, наприклад, України скоротилася майже в 10 разів. Якщо раніше євреї спілкувалися переважно на ідиші, то сьогодні реальніше зустріти єврея, який знає свою мову де-небудь в Нью-Йорку, ніж в Чернівцях. Точно так, разом зі своїми власниками, роз'їхалися по світу сувої, рукописи, книги, менори і національні рецепти. Голокост, глобалізація, масова міграція довершили процес знищення унікальної культурної середовища.

Те, що залишилося і щодня нагадує про багату єврейську спадщину на території Європи - це єврейські кладовища. По всьому материку існують єврейські поховання, як прямий доказ безперервного зв'язку між епохами. У наші дні багато з них знаходяться в жалюгідному стані: вони заросли чагарниками і травою, сліди багатьох з них втрачені. Так втрачається багатовікова пам'ять про єврейську присутність в Центральній і Східній Європі.

А тим часом єврейські кладовища - не просто старі могильні плити. Вони є пам'ятками єврейського зодчества, містять унікальну історичну та генеалогічну інформацію. Багато з них - твори народного мистецтва та писемності. На надгробках часто писалися епітафії, за якими можна вивчати регіональну мову євреїв, а масовість матеріалу дозволяє проводити масштабні соціологічні дослідження.

Часто в Україні муніципальна влада прямо заявляє, що ніхто не стежить за станом єврейських кладовищ на їхній території. Раніше цим займалися місцеві єврейські громади, однак, тепер просто нікому.

У 2015 році була створена ESJF - Ініціатива з захисту єврейських кладовищ Європи, яка займається охороною єврейської спадщини. Метою роботи організації є пошук єврейських кладовищ, їх відновлення, визначення чітких меж, будівництво огорож.

Організація фінансується урядом Німеччини та різними фондами. В рамках пілотного проекту було виділено 1 мільйон євро для фінансування 30 проектів з охорони єврейських кладовищ в чотирьох європейських країнах. Одним із завдань ініціативи буде створення адміністративної та науково-дослідницької структури, яка займатиметься подібними проектами.

За статистикою, тільки на території 46 європейських країн відомо про існування близько 10 тисяч єврейських кладовищ. Три чверті з них - в країнах колишнього СРСР і Південно-Східної Європи. На території України їх сотні і сотні. У 2015 році пілотний проект ESJF охопив 27 місць поховання євреїв в Україні, протягом 2016 року охопить ще 46. Учасники ініціативи відшукують в архівах, за свідченнями місцевих жителів, старі єврейські кладовища, розчищають територію, виставляють огорожу і домовляються про догляд за місцевістю.

Завжди треба пам'ятати про те, що майбутнє має тільки той народ, який добре знає і пам'ятає своє минуле. Тим більше це необхідно зараз, коли Україна стала незалежною державою і по-новому вивчає власну історію.

Сьогодні в столиці Галичини стартує один з найбільш, мабуть, цікавих українських фестивалів - «Ніч у Львові».

Цікавих, тому що у Львові не може бути інакше, тому що вночі, і тому, що набір вистав - на будь-який смак.

На три спекотні липневі ночі Львів стане культурною столицею України і центром концертного життя. Протягом трьох ночей можна буде відвідати сотні атракцій, екскурсій, перформансів, побувати в музеях, галереях, театрах, концертних залах. Крім того, на вулицях буде грати найрізноманітніша музика.

Можна буде послухати орган прямо на Площі Ринок, прогулятися підземеллями львівських храмів, подивитися кіно у дворі Ратуші або взяти участь в історичному квесті.

Запрошую всіх бажаючих відвідати дивовижний нічний Львів і побачити його в незвичному ракурсі.

Відкриття фестивалю -15 липня в 19-00 перед входом в будівлю Ратуші. Фестиваль триватиме з 15 по 17 липня.

Вчора на ювілейному 50-му авіасалоні в англійському Фарнборо український Ан-178 вражав своїм польотом світових авіаконструкторів, пілотів і публіку.

За шість хвилин, відведених на демонстраційний політ, глядачі побачили круті віражі, максимальні крени, проліт на мінімальній швидкості над злітно-посадковою смугою. Коли переглядаєш кадри польоту Ан-178, охоплює справжня гордість за український авіапром.

Літак від українських виробників може працювати в найрізноманітніших погодних і кліматичних умовах, за умов високих температур і вологості, базуватися на аеродромах з різною якістю покриття злітно-посадкових смуг. Ан-178 вкрай зручний для перевезень пакетованих вантажів, контейнерів, включаючи великогабаритні морські С1. Його вантажопідйомність - від 15 до 18 тонн. Новий літак замінить добре відомі Ан-12 і С-160.

Поки глядачі спостерігали за майстерністю роботи пілотів, представники КБ «Антонов» підписали контракт з канадською компанією Esterline CMC Electronics на поставку систем і устаткування літаків Ан-148, Ан-158, Ан-178 і вантажних важковаговиків - Ан-124 100 «Руслан». Українські літаки будуть обладнані канадської авіонікою, що дозволить їм мати переваги на світовому ринку. Як запевнила міністр міжнародної торгівлі Канади, пані Кріста Фріланд, українська сторона має повну підтримку канадського уряду.

Українцям точно є чим пишатися: у нас працюють талановиті, працьовиті люди, українська продукція визнається на найвищому рівні. Лише кілька років тому «Антонов» дихав на ладан, а сьогодні випускає новий літак і укладає контракти з міжнародними компаніями. Пропоную і вам подивитися на можливості нового українського літака і оцінити його переваги.

Вчора завершився дводенний візит прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо в Україну.

Підсумком цього історичного візиту стало підписання угоди про Зону вільної торгівлі між Україною та Канадою.

Що це принесе Україні? По-перше, це зняття тарифних обмежень. Протягом семи років після того, як угода набуде чинності, між Україною і Канадою зникнуть 99% всіх торгових бар'єрів. Українці отримають доступ до системи державних закупівель Канади, канадські - в Україні. Українські та канадські товари отримають пріоритет в торговельній системі обох країн, Україна значно розширить свій ринок збуту, отримає прозорі умови для торгівлі. Поряд з розширенням економічних вигод, Україні належить реформувати власну нормативно-правову базу, що дозволить виводити свої товари на канадський ринок в повному обсязі. Крім того, участь в договорі передбачає ефективну боротьбу з корупцією і створення нових робочих місць. На думку аналітиків, підписання цього договору дасть поштовх для розвитку економік обох країн.

Треба пам'ятати про те, що в Канаді проживає найбільша українська діаспора: етнічні українці входять до складу канадського уряду, українці Канади з моменту виникнення незалежної України підтримують економічний, політичний і соціальний розвиток нашої держави. Особливо яскраво ця підтримка проявилася протягом останніх двох років: крім гуманітарної допомоги, Канада надає нам підтримку на міжнародній арені, в Україні працюють канадські військові інструктори, волонтери постійно займаються доставкою вантажів для постраждалих від військових дій на Донбасі, в Канаді лікуються українські воїни.

Крім того, за підсумками останнього саміту НАТО, саме Канада стане однією з тих країн, які поставлять в Україну летальне озброєння. Це більше всяких слів демонструє, який вплив має українська діаспора в Канаді. Все це дає можливість сподіватися на ефективну співпрацю між Україною і Канадою.

Хочу сказати пару слів про самого канадського прем'єра: Джастін Трюдо - один найпопулярніших політиків сучасності. Молодий і харизматичний канадський лідер щиро закоханий в Україну, що дає нам безсумнівні преференції. Свій візит він почав з покладання вінків до Могили невідомого солдата та біля меморіалу в Бабиному Яру. На церемонії покладання разом з ним перебував і його старший син. Джастін Трюдо добре відомий своєю прихильністю до загальносвітових цінностей, досить ліберальними поглядами і повагою до традицій різних культур. На думку Трюдо, прем'єра багатонаціональної Канади, необхідно добре знати і поважати історію держави, частиною якої ти є. Я повністю поділяю цю точку зору: без минулого, яким би воно не було, немає майбутнього.

Історія одного конфлікту.

10 років тому, 12 липня 2006 року, Ізраїль розпочав антитерористичну операцію проти бойовиків об'єднання «Хізбалла». Приводом для наступу стала провокація з боку ліванських терористів, які здійснили ракетний обстріл прикордонних територій Ізраїлю, підірвали бронеавтомобіль ізраїльських прикордонників, убивши трьох і викравши ще двох солдатів.

Бойовики Хізболли вимагали обміну ізраїльських солдатів на тисячі палестинських ув'язнених. Відповіддю стала заява Ехуда Ольмерта - ізраїльського прем'єр-міністра - про неможливість будь-яких переговорів з терористами. Ольмерт також оголосив, що реакція Ізраїлю на провокацію буде жорсткою: через кілька годин ВПС Ізраїлю почали масований обстріл південних областей Лівану, підконтрольних Хізбаллі, вразивши основні магістральні вузли, зруйнувавши дороги, мости, що дозволило значно іммобілізувати супротивника. У той же час на територію Лівану увійшли ізраїльські танки, у відповідь Хізбалла розпочала ракетно-мінометний обстріл Ізраїлю. Протягом місяця терористи обстрілювали північні райони Ізраїлю, змусивши евакуюватися сотні тисяч ізраїльтян в центр і на південь країни.

Збройний конфлікт тривав 35 днів, в результаті обстрілу загинули 166 ізраїльтян і понад 1200 ліванців, понад 1000 ізраїльських солдатів були поранені. Вже 14 серпня було оголошено про повне припинення вогню, південні регіони Лівану були очищені від терористів і передані під контроль ліванської влади і миротворців ООН. На початок жовтня на півдні Лівану вже були присутні близько 10 тисяч ліванських військових і понад 5 тисяч миротворців, ізраїльські війська залишили Ліван.

Після Другої ліванської війни Ізраїль зумів зробити правильні висновки і створив унікальну систему протиракетної оборони, яка надійно захищає мешканців від ударів.

Треба сказати, що багато хто критикує ізраїльську систему оборони, звинувачуючи її в непідготовленості до подібних нападів. Але всього за 35 днів Ізраїль зміг почати і завершити війну, що загрожувала перерости в масовану атаку з боку бойовиків, запобігши можливим терористичним нападам, диверсіям та захопленням територій. Влада Ізраїлю не стала ні з ким домовлятися або радитися, звіряючи правильність своїх дій. Була загроза для життя громадян Ізраїлю - на неї гідно відповіли. Скільки жертв з боку мирного населення і військових було б, якби Ізраїль почав довгі переговори? Тисячі? Десятки тисяч? Нікому, крім агресора, не цікавий заморожений конфлікт, що підриває політичну, соціальну та економічну стабільність в державі. Ізраїль дуже добре розуміє це.

За підсумками саміту НАТО в Варшаві, Україна знову опинилася в центрі уваги світової спільноти.

Ситуація в Україні змусила країни НАТО серйозно задуматися над загрозою, яку несе Росія не тільки для Східної Європи, а й для всього світу. Навіть такі держави як Франція та Італія, лідери яких вже готові скасувати санкції проти Росії, підтримали посилення військової присутності НАТО на сході. Дружити з Путіним - це одне, сидіти з ним за одним обіднім столом, літати разом на Сицилію та обіцяти золоті гори можна, але оборону тримати все одно необхідно. Тому що ворога краще тримати ближче і на видноті.

Не двозначним стала і заява країн НАТО, в якій Росія звинувачується в підриві порядку в Європі, заснованому на взаємному дотриманні загальних правил: «Росія продовжує свої агресивні дії, що підривають суверенітет, територіальну цілісність і безпеку України в порушення міжнародного права. Це має серйозні наслідки для стабільності і безпеки всього євроатлантичного регіону», - ці слова задекларовані в спільній заяві України і НАТО.

Підсумком гучних заяв стане істотне посилення військового контингенту військ НАТО в Європі: вже з 2017 року французький та британський контингенти будуть присутні в Естонії, з 2018 - німці в Литві, контингент США - в Польщі, Канади в Латвії. Лідери країн-членів НАТО прямо заявляють, що таке розширення співпраці є прямим наслідком загрози з боку Росії.

Що стосується України, то одним з найважливіших рішень саміту, на мій погляд, стали заяви про можливість поставок для нас зброї, збільшення допомоги з боку США і комплексна допомога з боку НАТО.

Абсолютно чітко прозвучав заклик британського прем'єра до Росії забиратися з території України: як Криму, так і Донбасу. Девід Кемерон закликав «тиснути на Росію». Подібна заява з боку глави другої за потужністю держави НАТО - дорогого коштує. У відповідь на агресивну політику Росії і загрозу, яку несуть дії цієї країни по всьому світу, Великобританія відновлює свою ядерну програму.

Взагалі Варшавський саміт зміг краще будь яких економічних форумів об'єднати усіх «заклятих друзів» і стерти всі розбіжності: анексія Криму, 10 тисяч смертей на Донбасі, бомбардування мирних міст в Сирії набагато ясніше пояснили, чого варті заяви Росії про дружбу і партнерство. У НАТО чітко розуміють, що якщо Росія йде когось рятувати, треба озброюватися і наносити превентивні удари. Сьогодні в України з'явився шанс максимально наблизитись до Північноатлантичного альянсу: необов'язково бути членом НАТО, щоб відповідати його стандартам і розраховувати на підтримку країн-учасниць.

Ізраїльтяни не тільки люблять свою історію, але і поважають її.

Сама держава Ізраїль існує сьогодні тільки тому, що євреї змогли зберегти протягом тисячоліть свою автентичну культуру і традиції.

В Ізраїлі дуже дбайливо ставляться до всього, що розповідає про історію становлення єврейської держави. Шість років тому ізраїльський Кнесет прийняв закон, згідно з яким в будівлі, де засідав перший парламент молодого Ізраїлю, буде створено музей.

Будівля, треба сказати, особливо нічим не примітна: триповерховий особняк на вулиці Короля Георга в Єрусалимі, який належав родині Фруміних. У ньому з 1950 по 1966 рік розміщувалися 120 депутатів разом з помічниками і клерками. Але саме тут працювали батьки-засновники Ізраїлю на чолі з Давидом Бен-Гуріоном, Менахем Бегін, Голда Меїр, Моше Даян... Якби стіни могли говорити, то розповіли б безліч унікальних історій про становлення молодої держави і історичні рішення, які приймалися в стінах цієї споруди. Зараз в будинку колишнього Кнесету йде підготовка до відкриття музею.

А поки будинок переобладнують, для майбутніх відвідувачів зняли відеоролик за участю нинішнього глави чинного парламенту: екскурсію веде особисто Юлій Едельштейн.

Напередодні стало відомо про те, що уряд Німеччини погодився значно збільшити фінансування програм для євреїв, які пережили Голокост: в найближчі три роки Німеччина, в рамках компенсації за дії у Другій світовій війні, виплатить більше мільярда доларів.

Переговори по це питання провела організація «Клеймс Конференс», яка займається захистом прав євреїв, що пережили Голокост. Останнє збільшення фінансування стосуватиметься людей, які потребують догляду на дому. Зараз в усьому світі проживають близько півмільйона євреїв, які змогли пройти через м'ясорубку Голокосту і залишитися в живих. Багато з них до цих пір не отримали жодних виплат: деякі просто не знають, що такі існують, інші не можуть оформити відповідні документи. Такі міжнародні фонди як «Клеймс Конференс» допомагають людям у відновленні своїх прав.

Всього за післявоєнні роки Німеччина виплатила понад 90 мільярдів доларів в якості компенсації. У 2016 році «Клеймс Конференс» переведе Ізраїлю близько 450 мільйонів доларів на фінансування соціальних послуг для тих, хто пережив Голокост. Крім того, 450 мільйонів доларів будуть переведені прямими платежами для індивідуальних компенсацій. Ці гроші витратять на догляд - зрозуміло, що його отримають люди дуже похилого віку - ліки, харчування, одяг і екстрену фінансову допомогу.

Минуло понад 70 років з закінчення війни, але Німеччина не відмовляється від обов'язків, не нарікає на кризу, девальвацію або соціальні проблеми. Ще в 1952 році вона підписала угоду про визнання своєї відповідальності за Голокост і з тих пір неухильно виконує свої зобов'язання. Уряд Німеччини вважає, що людям, які пережили Катастрофу, необхідно надати можливість жити гідно.

Уміння визнавати свої помилки і платити за них - для мене це приклад поведінки істинно сильної і демократичної держави. Історія людства - це історія воєн. Резервації і концтабори, зброї масового знищення та протипіхотні міни - більшу частину своїх досягнень людський «геній» спрямував на створення засобів для знищення собі подібних.

Сьогодні - 21 століття, нанотехнології, робототехніка і міжнародне право, але на жаль, ні війни, ні расові конфлікти, ні міжнаціональна неприязнь - все це нікуди не зникло. Людство розвивається технічно, але не морально. Я думаю, що багатьом сучасним «демократіям» потрібно зупинитися і зробити висновки з власної історії. Інакше ми залишимо нашим дітям зовсім не той світ, який хотілося б.

Квітучі сади в пустелі - явище таке ж природне для Ізраїлю, як і засохлі, занедбані парки в Україні.

Єрусалим, який знаходиться на території пустелі, є одним з найзеленіших міст Ізраїлю, а його найбільша зелена зона - це парк «Сакер». Він розташований в центрі міста: саме тут мешканці Єрусалиму збираються на пікніки, тут проходять основні урочистості під час свят.

Високотехнологічні ізраїльтяни вирішили зробити свій улюблений квітучий оазис максимально екологічним: «Сакер» став учасником проекту «розумних» парків. У парку встановлять зарядні станції для електровелосипедів та смартфонів, по всій території буде Wi-Fi, енергозберігаючі «розумні» системи освітлення і зрошення з дистанційним управлінням і на сонячних батареях.

На території «Сакер» вже є майданчики для гри в футбол, теніс, баскетбол, фрісбі, для катання на скейтах або роликах, дитячі майданчики, достатньо місця для пікніків. Після того, як запрацює проект «розумного» парку в «Сакері», будуть модернізовані і інші громадські місця Єрусалиму.

Цікава історія парку: він названий на честь Гаррі Сакера - англійського адвоката і сіоніста, який у 1918 році переїхав в Ерец Ісраель. Після смерті батька його діти заповіли увесь його статок на створення міського саду, щоб увічнити ім'я Сакера в місті, яке він палко кохав. За часів Війни за Незалежність, на території парку була злітно-посадкова смуга для літаків, які доставляли в місто провізію і боєприпаси. У 2013 році тут було встановлено пам'ятник на честь бійців, які загинули за Єрусалим під час війни.

У травні цього року в Маріїнському парку Києва також з'явилася частинка Ізраїлю: на честь 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Ізраїлем тут була висаджена «Алею Ізраїлю», на якій також є безкоштовний Wi-Fi.

За останні 2 тижні в Ізраїлі відбулася нова серія терактів: на півдні країни відбувся ракетний обстріл будівлі дитячого садочку, біля Хеврона була обстріляна машина - загинув батько 10 дітей, дві його дочки і дружина тяжко поранені, скоєно напад на військовослужбовця МАГАВ; в Нетанії біля ринку важко поранили чоловіка і жінку, раніше терорист убив ножем 13-річну дівчинку, що спала в своєму будинку...

Божевільні вбивці продовжують проливати кров невинних людей.

Я неодноразово розповідав, що в Ізраїлі досить жорсткі правила безпеки. Але неможливо простежити за кожним, неможливо перевірити і обшукати всіх. Однак, на відміну від України, в Ізраїлі не чекають міжнародної реакції або підтримки, не чекають, коли їм дозволять захищати себе або проголосують за прийняття санкцій проти агресора. Ізраїль звик захищатися власними силами, тому у відповідь на ці вбивства Ізраїль пообіцяв посилити антитерористичні заходи.

Жителів села, звідки вийшли всі шість злочинців, які вчинили теракти, позбавлять дозволів на роботу, весь хевронський округ буде заблокований, а це близько 700 тисяч чоловік. Східну частину Єрусалима і Маале-Адумім - місто, розташоване за «зеленою межею» - забудують сотнями нових будинків. Буде масовано посилена військова присутність, укріплені населені пункти. Відтепер тіла терористів не будуть видавати родичам, їх будуть ховати на спеціальному цвинтарі.

Жорстоко? Чи не демократично? Так, саме так. Ізраїльські лідери чудово розуміють, що такі дії викличуть хвилю критики з боку інших держав. Адже на думку багатьох «лібералів» не можна відповідати злом на зло і обмежувати чиїсь права. «Син за батька не відповідає?». Але якщо з одного поселення виходять шість терористів-убивць, то це складно назвати збігом. Закликати до совісті та логіки, погрожувати пальчиком і говорити з ними про демократію і права людини, поки вони, посміхаючись, продовжать різати дітей?

Демократія, людинолюбство, толерантність - це добре і допустимо до тих пір, поки не призводить до людських смертей або захоплення територій і створення власних «республік».

У терористів немає цінностей, немає логіки і совісті, вони хочуть одного - вбивати. Вбивати якомога частіше і більше. У чому була винна 13-річна дівчинка або батько 10 дітей? Можна довго і патетично хапатися за голову і міркувати, як це погано, але це абсолютно не вирішує проблеми. Думаю, що якщо кожен, хто взяв в руки ніж з метою вбивства або повісив на себе «пояс шахіда» знатиме, що у відповідь і його сім'ю покарають, кількість смертників може істотно зменшитися.

Сьогодні професійне свято відзначають Військово-морські сили України.

Вітаю українських захисників зі святом!

Останні два роки українські ВМС переживають період оновлення та реформування: відсіялися зрадники, проявили себе патріоти та професіонали. Сьогодні на варті морських кордонів нашої держави стоять справжні чоловіки, люди слова, які знають, що таке честь та гідність.

Історія українського флоту бере свій початок ще з часів Київської Русі: сотні років тому славні пращури сучасних мореплавців ходили водами Азовського та Чорного морів, охороняли свої землі з Дніпра, Дунаю, Дону та Волги. Козачі «чайки» - легкі та маневрені – були справжньою легендою свого часу. І до тепер найкращі традиції минулого живуть і примножуються моряками незалежної України. Зараз ВМС України поступово переходять від застарілих стандартів до сучасних НАТОвських.

За своїм географічним положенням, політичним та економічним потенціалом Україна є і зобов'язана бути великою морською державою. Попереду – важка дорога реформування та відновлення величі українського флоту.

Бажаю нашим захисникам наснаги та сил на цьому шляху, міцного здоров’я та мирного неба!

Історія ізраїльських спецслужб бере свій початок від загонів палестинської самооборони, створених майже 100 років тому.

Сьогодні спецслужби Ізраїлю є одними з найвідоміших і найвпливовіших у світі. Основу цієї потужної структури становить тріумвірат з військової та політичної розвідки, а також служби безпеки.

Основним завданням спецслyжб є захист державних інтересів та безпеки Ізраїлю, і протягом десятиліть вони успішно справляються з нею.

В Україні традиційно добре знають про Моссад - легендарну політичну розвідку Ізраїлю. Цей підрозділ веде спостереження і збір інформації за межами Ізраїлю, попереджує терористичні атаки на державу, виконує особливі і таємні операції за кордоном. Перший директора Моссаду, Реувен Шилоах так позначив принцип його роботи: «Ізраїльська розвідка повинна виконувати роль гаранта безпеки євреїв по всьому світу. Таємна діяльність повинна ґрунтуватися на сучасній технології, використовувати новітні досягнення в області шпигунства, підтримуючи зв'язки з дружніми службами». І до цього дня Моссад працює згідно з цими принципами: його першим завданням є захист євреїв з використанням ультрасучасних технологій.

Особливий ступінь секретності - основа діяльності практично всіх спецслужб Ізраїлю. До самого останнього часу засекреченими були навіть імена керівників підрозділів. Якщо вдається дізнатися про будь-які спецоперації Моссаду, то кожен раз це стає сенсацією. Наприклад, в результаті однієї з операцій Моссаду, судова система Ізраїлю винесла чи не єдиний смертний вирок у своїй історії. Йдеться про викрадення агентами Моссаду нацистського злочинця Адольфа Ейхмана, який був одним з організаторів Голокосту. Ейхман керував усіма операціями по депортації євреїв до таборів смерті під час Голокосту, тому його упіймання було питанням принципу. В 1960 році, через 15 років після закінчення війни, ізраїльський Моссад відшукав в Аргентині і доставив до Ізраїлю Ейхмана. Цікаво те, що в подібних операціях підвищеної складності участь беруть добровольці. Через 9 днів після викрадення, Ейхмана було доставлено в Ізраїль, засуджено і повішено. Страта Ейхмана стала єдиним застосуванням на практиці поправки в законі про скасування смертної кари в Ізраїлі і другою (і останньою) стратою за вироком суду за всю історію Ізраїлю. Після повішення тіло Ейхмана було спалено, а попіл розвіяно над Середземним морем за межами територіальних вод Ізраїлю.

Найвідомішими операціями Моссаду також є «Гнів Божий» - з ліквідації терористів, які розстріляли ізраїльських олімпійців, «Мойсей», коли з Ефіопії таємно вивозили понад 10 тисяч євреїв, ліквідації лідерів терористичних організацій та інші.

Сьогодні ізраїльські спецслужби продовжують охороняти безпеку Ізраїлю: основна маса терактів в країні закінчуються не почавшись. Змінюються злочинці та їхні методи - сьогодні Ізраїль все частіше стикається з екстремізмом - але не змінюється мета роботи ізраїльських спецслужб – захищати будь-якою ціною.

Декілька років тому життя простого українця змінилося назавжди: в нашу реальність прийшли війна, зрада і щоденна боротьба.

Українці проявили себе більш ніж гідно, на захист своєї землі встали тисячі добровольців і призовників.

Але є серед них особлива категорія захисників, які незвично виглядають з автоматами на передовій: в рядах української армії проходять службу і працюють майже 50 тисяч жінок. Якщо спочатку українки були волонтерами і медиками, то на сьогоднішній день більше 1,5 тисячі українок отримали статус учасника бойових дій. Тепер Генштаб ЗСУ дозволив жінкам ставати снайперами, а також стрілками і механіками бойових машин. Важкі часи вимагають нестандартних рішень.

В ізраїльській армії жінки служать вже багато десятиліть. Кожен п'ятий солдат в Ізраїлі - жінка. Дівчина в формі і з автоматом - це цілком звична картина для Ізраїлю. Якщо спочатку жінок об'єднували в окремі підрозділи, то тепер вони служать поряд з чоловіками. Більш того, дуже часто вони є прикладом для чоловіків. В Ізраїлі вважають, що жінки в складі армії не відволікають солдатів, а навпаки - є стимулом для них. Жінки служать у всіх частинах армії Ізраїлю. Служба в армії для ізраїльтянок починається з 17 років і триває майже 2 роки. В Ізраїлі ніхто вже давно не сприймає жінок-військовослужбовців як щось особливе. Та й для самих жінок служба в армії не є чимось незвичайним: швидше, це спосіб освоїти ще одну спеціальність.

Сьогодні жінки в Ізраїлі літають на винищувачах, беруть участь в розвідці, управляють танками, командують піхотою і морськими силами. 26% офіцерів ізраїльської армії - жінки, для них відкриті практично всі бойові спеціальності.

Звичайно, майже у кожного жінка асоціюється з домашнім вогнищем і материнством. Але реальність така, що сьогодні жінки стають на захист своєї землі поряд з чоловіками, черговий раз доводячи, що їм під силу будь-яка робота.