У віці 12 років іммігрував з сім'єю в Ерец-Ісраель.
З дитинства його оточувала атмосфера сіонізму оскільки його батько, Яків Черток, був одним з перших білуйців-палестинофілів. З раннього дитинства Шарет вивчав іврит, коли в 1906 р. сім’я Шарета репатріювалась до Палестини, він закінчив школу. Шарет вивчав право в Стамбулі, а потім з 1922 по 1924 рік навчався в Лондонській школі економіки. Моше Шарет вивчав право в Константинополі. Під час Першої світової війни Шарет працював перекладачем.
Повернувшись до Палестини у 1931 році, Моше Шарет стає секретарем політичного відділу Єврейської агенції Сохнут, а у 1933 — главою цього відділу. До його функцій входила підтримка постійних контактів з британськими властями в Палестині та організація сіоністської пропаганди.
Моше Шарет брав активну участь у лобіюванні резолюції ООН про розділ підмандатної Палестини і створення незалежної єврейської держави. Після проголошення незалежності Ізраїлю він переклав своє прізвище на іврит і став першим міністром закордонних справ Ізраїлю. У січні 1954 року, коли Давид Бен-Гуріон подав у відставку, Моше Шарет стає другим прем’єр-міністром Ізраїлю. Наступного року, після повернення Д. Бен-Гуріонана посаду прем’єра, М. Шарет став міністром закордонних справ. В результаті гострих розбіжностей з Д. Бен-Гуріоном у листопаді 1955 року М. Шарет подав у відставку з посади міністра закордонних справ. У 1960 р. він був обраний головою Єврейської агенції Сохнут і присвятив останні роки свого життя міжнародній пропаганді ідей сіонізму та літературній діяльності.
Моше Шарет помер 7 липня 1965 року в Єрусалимі.
Найголовнішим досягненням Шарета модна назвати розвиток стратегії та тактики сучасної ізраїльської дипломатії. Він виховав цілу плеяду професійних ізраїльських дипломатів. Моше Шарет був не лише видатним політичним діячем, але й тонким перекладачем поезії, знавцем івриту та чудовим оратором.
Немає коментарів:
Дописати коментар