Друзі!

Друзі! Цього дня у 1984 році померла Клавдія Шульженко – відома українська співачка, голос якої підіймав дух бійців Другої світової війни.

Клавдія народилася 24 березня 1906 року. Існує декілька версій, де саме: за однією – у Харкові, за іншою – в селі Гущівка на Черкащині. Співати дівчинка почала з дитинства. Найбільше любила народні пісні – виконувала їх майстерно, пропускала крізь свою душу. У 17 років пішла на проби до Харківського драматичного театру. Там просто заспівала «Розпрягайте, хлопці, коней». Вона зробила це настільки душевно та чудово, що її одразу прийняли. Але головних ролей не пропонували і врешті Клавдія зрозуміла, що хоче бути на сцені, але не як акторка, а як співачка.

Дівчині вдалося потрапити у Харківську консерваторію. Там вже на першому прослуховуванні сказали, що у неї – природний талант. Так вона стала на шлях співачки. Її співочий дебют стався у 1928 році. А у 1936 році з’явилися перші грамофонні записи.

Своє кохання Клавдія Шульженко зустріла в Одесі. Її чоловіком став Володимир Кораллі, гуморист. Він був особливим – підтримував її талант, вчив триматися на сцені. Саме завдяки його почуттям та силам, які він вкладав у вдосконалення образу Шульженко, вона стала саме такою, якою її запам’ятав глядач – неперевершеною.

Чоловік ішов із Клавдією і у вогонь, і у воду. Під час Другої світової війни вони разом давали концерти просто в окопах. А було таких виступів – 500.

Через те, що жінка не боялася бути поряд у найскладніші моменти, її пісні надихали бійців. І це вони розповідали самі у листах подяки. У 1946 після концерту в Одесі Клавдія отримала квіти з запискою від пілота-бомбардувальника. Він розповідав, що одного разу, коли повертався з завдання, його підбили. Він мріяв тільки про одне – дотягнути до рідної землі. Аж раптом по рації хтось ввімкнув пісню «Мама», і чоловік відчув прилив сили. Він вижив і дякував голосу Шульженко як символу.

Інша жінка надіслала листа з не менш чутливою історією -розповіла, що вона – вихователька у дитячому садку. Якось його взяли в оточення, а вона із 20 діточками – сховалася. Але як вийти з нього, не знала. Аж раптом у ночі почула пісню Клавдії і зрозуміли – треба йти на її голос. Так вони і вибралися.

Після війни жінка продовжила співати. Разом із чоловіком їм виділили квартиру у Москві. Та прожили вони разом не довго, їх весь час оточували плітки і кохання врешті зійшло нанівець.

Доживала жінка у громадянському шлюбі із кінооператором Георгієм Єпіфановим. Отримувала скромну пенсію та сутужно зводила кінці з кінцями. Померла Клавдія Шульженко 17 червня 1984 року.