Друзі!

Друзі! Цього дня 86 років тому народилася Євгенія Мірошниченко. Її називали останньою примадонною української опери – такого розмаху був її талант. Саме вона доклала безліч зусиль для заснування Київської малої опери, аби молоді музиканти могли розвивати свій талант. Але так і не встигла побачити реалізацію свого сміливого задуму.

Євгенія Семенівна народилася 12 червня 1931 року в селі Графському, що на Харківщині. Любов до пісні вона взяла від матері. Батько ж Євгенії помер на війні у 1943. Дівчинку-напівсироту відправили у Харківське ремісниче училище. Саме там вперше викладачі відзначили її характер – норовливий, трохи хуліганський. Під час навчання Євгенія почала займатися танцями, але продовжувала любити співи. Одного разу вона чергувала в училищі і наспівувала пісню, коли її побачив керівник хору. Він вмовив дівчинку прийти в ансамбль «Трудові резерви». Всього за кілька місяців талановита Мірошниченко стала його солісткою.

У 1950 році, коли Євгенія з ансамблем виступала у Києві, її почув директор Київської консерваторії Олександр Клімов. Він запросив дівчину прийти заспівати до вишу. Голос дівчини настільки сподобався викладачам, що її запросили навчатися, не зважаючи на те, що в неї не було навіть свідоцтва про середню освіту. Талановита Євгенія навчалася у класі іншої відомої оперної співачки – Марії Донець-Тессейр.

Але норов дівчини давався у знаки – кілька разів вона навіть хотіла кинути навчання! Та викладачі вмовляли її повернутись. Спершу вона не цінувала свій голос. Утім важка праця дала плоди і вже на 4 курсі Євгенію Мірошниченко запросили співати у Київську оперу. У 1957 році вона стала його солісткою. Дебютом оперної співачки була «Травіата». Потім вона виконувала провідні партії в операх: «Севільський цирульник», «Золотий півник», «Чарівна флейта», «Енеїда».

У 1961 році талановита співачка стажувалася в міланському театрі «Ла Скала», але ніколи не думала про те, щоб покинути свою Батьківщину. Вона ігнорувала запрошення переїхати у Москву, завжди жартувала: «Мені з вулиці на вулицю складно переїхати, а ви кажете країну змінити». Навіть велике кохання до румунського співака Ніколає Херлі не змусила її відступитися від своїх принципів.

Євгенія Мірошниченко була талановитою викладачкою – з 1980 викладала у Київській консерваторії, з 1990 - у Національній музичній академії імені Петра Чайковського. Вона виховала цілу плеяду гідних учнів, серед яких Михайло Дідик, Валентина Степова, Сусанна Чахоян, Ольга Пасічник.

Останні роки свого життя Євгенія Семенівнапровела у боротьбі. З хворобою та тодішньою владою, яка не хотіла сприяти відкриттю Київської малої опери.

Євгенія Мірошниченко померла 27 квітня 2009 року. У пам’яті всіх, хто любив та цінував її творчість ця чудова жінка лишилася сильною, талановитою та неперевершеною.