Друзі!

Друзі, цього дня у 1919 році помер Олександр Мурашко – український живописець, педагог і громадський діяч. Його називали першим українським європейцем. Та у історію він увійшов як неперевершений український портретист.

Олександр Мурашко народився 7 вересня 1875 року у Києві. До 7 років його виховувала бабуся у містечку Борзни на Чернігівщині. Вона багато розповідала онукові про козацькі часи, оповідала казки, зробила найважливіше – розбудила уяву хлопця. Згодом мати Олександра Марія все ж оговталася та забрала дитину до себе. Вона переїхала з сином до обранця Олександра у Чернігів.

Вітчим Олександра мав власну майстерню з іконопису і почав залучати хлопця у свою діяльність. Новому батьку запропонували роботу у Києві – тож вся родина перебралася до відомого будинку на вулиці Малій Житомирській, 14. Малий Олександр на свої очі бачив величну подію – оздоблення Володимирського собору. Він закохався у малювання.

Як часто буває, Олександр Мурашко спершу не знайшов спільної мови з вітчимом і у 15 років був змушений почати заробляти на життя. Але важка робота, життя впроголодь та ночівлі на вулиці далися в знаки – хлопець важко захворів. Після цього він повернувся у родину. Вітчим усиновив хлопця і дав йому своє прізвище. А ще – підготував до вступу в академію. Разом з вітчимом Олександром малюванню юнака вчив його названий дядько – Микола Мурашко.

Восени 1894 року Олександр Мурашко вступив до Вищого художнього училища при Петербурзькій Академії, а в 1896 став студентом майстерні відомого Іллі Рєпіна. Як і з вітчимом, спершу стосунки з Рєпіним в Олександра не складалися. Але пихатість молодого таланту з часом пройшла. Під наставництвом Рєпіна він навіть виграв конкурс на поїздку за кордон. Відвідав Рим та Венецію, встиг пожити у Мюнхені і Римі.

Олександр довго та плідно працював над самовдосконаленням і це дало свій результат. Наприклад, картина «Карусель», написана у 1906 році, принесла Мурашкові світове визнання. Її представили на Мюнхенській міжнародній виставці, там вона отримала золоту медаль. Талановитого митця почали запрошувати до різних столиць європейських країн.

Художник відкрив шлях у кращий світ не лише для себе, а й для всього українського мистецтва. Він підняв його до загальноєвропейського рівня. Після такого ажіотажу Олександр повернувся додому – у 1907 році він переїхав у Київ. За два роки чоловік зустрів свою другу половинку – одружився з Маргаритою Крюгер. Дітей у сім'ї Мурашка не було, пізніше вони удочерили дівчинку Катерину.

Олександр мріяв про великі досягнення не лише для себе, а й для усього Києва. Хотів перетворити його на великий художній центр, яким того часу були Мюнхен та Париж, відкрити Академію мистецтв. Він учив малювати інших – спершу викладав у Київському художньому училищі, згодом відкрив власну студію мистецтв.

Талановитий художник справді горів своєю справою, у нього було безліч мистецьких планів. Одну з його мрій було втілено – у 1917 відкрилася Українська Академія образотворчого мистецтва. Але життя Олександра Мурашка забрали чекісти. Він саме повертався з дружиною додому, коли його убили пострілом у потилицю. Натомість, преса того часу написала, що він «був пограбований і забитий бандитами». Похований Олександр Мурашко неподалік від свого дому на Лук’янівському кладовищі.

Але обманути людей з мистецьких кіл було неможливо, вони одними з перших помітили кровавий слід червоного терору. Після смерті талановитого художника усі зібралися на найбільшу виставку його робіт, ініційовану Федором Ернстом.

Вічна пам’ять цьому талановитому чоловіку, який понад століття тому вписав українське мистецтво в один ряд з західноєвропейським.