Гімн, герб і прапор країни - це не просто якась державна атрибутика. Національні символи - це предмети уособлення гідності і віри в свою країну. Коли над Олімпійської ареною здіймається прапор твоєї країни - кожна людина відчуває почуття гордості. Після перемоги Руслани в 2004 або Джамали в цьому році на Євробаченні - чим радісно розмахував народ на всіх площах країни? Правильно - Прапором України. Це символ гордості, незалежності і волі народу. Дуже боляче бачити, коли до цього символу відносяться зневажливо і без належної поваги.
«Блакитно-жовте» поєднання має досить пізнє походження і пов'язане з даруванням в 1708 році Карлом XII Мазепі права позначити своє військо вузькими синьо-жовтими прапорцями на піках козацьких загонів, які прибули в білоруську ставку Карла XII. В якості національного прапора це поєднання з'явилося в Україні на початку XX століття. Блакитний і жовтий були традиційними кольорами Галицько-Волинської держави і саме такий прапор використовували січові стрільці. У 1917 такий прапор стає одним із символів Української Народної Республіки. Саме це поєднання кольорів використовували Скоропадський, ЗУНР і Карпатська Україна в 1939.
В кінці 1980-хх синьо-жовтий прапор знову стає символом вільної України. 23 березня 1990 національний прапор був піднятий над будівлею Тернопільської мерії, ініціативу підхопив Львів, а в липні український прапор майорів біля Київської міськради на Хрещатику. 28 січня 1992 Верховна Рада затвердила синьо-жовтий стяг як державний прапор України.
До речі, поширена думка, що кольори національного прапора означають наступне: блакитний - «небо», жовтий - «поля». Це не зовсім правильне розшифрування кольорів. Насправді, блакитний колір означає «силу бога», а жовтий - «віру в бога».
Сила божа і віра в бога, а також гордість, прагнення до незалежності, краса і велика сила духу - якості, які притаманні українському народові і які допомогли українцям, незважаючи на всі історичні перепони і події, створити свою незалежну Україну.
Немає коментарів:
Дописати коментар