Сьогодні хочу розповісти одну історію, яка є прикладом надзвичайного людинолюбства і самопожертви.

Історії, схожі на цю, відбувалися і в Україні за часів Голокосту.

У 1940 році протестантська комуна Шамбон-сюр-Ліньон в 350 км від Парижа, була окупована, і Шамбон опинився під владою режиму Віші. Однак жителі відмовилися визнавати колаборантський режим.

Духовним лідером комуни був молодий пастор Андре Трокме, який шістьма роками раніше приїхав у Шамбон разом з дружиною Магдою і чотирма дітьми. Взимку 1940 року в будинку Трокме з'явилися перші євреї, які втекли з Німеччини. Дружина пастора попросила знайомих прихистити їх у себе. Пізніше прийшли ще кілька людей, яким вдалося уникнути вірної смерті, а потім євреї з усіх усюд потягнулися в Шамбон нескінченним потоком.

Андре Трокме закликав своїх прихожан допомагати всім, хто цього потребує, а його дружина займалася організацією їх порятунку. На його заклик відгукнулися, і селяни стали ховати біженців у своїх будинках. За 4 роки окупації жителі Шамбону врятували 5 тисяч євреїв - стільки ж, скільки в Шамбоні проживало місцевих жителів. Деякі сім'ї примудрялися переховувати євреїв по 4 роки, аж до самого звільнення регіону.

Євреїв зустрічали, переховували у квартирах і будинках, на підприємствах, на фермах, в установах. Їм робили підроблені документи, продуктові картки, єврейські діти навчалися в школах разом з сільськими дітьми. За цей час жодна людина з 5 тисяч не була передана поліції.

Звичайно, різко збільшене число жителів села не пройшло непоміченим, почалися обшуки. Коли ж уряд Віші зажадав від Андре Трокме припинити захищати євреїв, він відповів: «Я не знаю, що означає єврей. Я знаю тільки, що означає людина».

У серпні 1942 року поліція, місцева влада і гестапо протягом трьох тижнів проводили обшуки в селі і вимагали видати їм євреїв під страхом смертної кари. Андре Tрокме відмовився, автобуси поїхали порожніми.

У 1943 році мужній пастор був заарештований, проте односельці продовжили його справу під керівництвом його дружини. Андре Трокме прожив довге життя і помер у 1971 році, Магда Трокме - у 1996-му.

У 1998 році «Яд ва-Шем» нагородив комуну Шамбон-сюр-Ліньон почесним дипломом за гуманізм, проявлений його жителями під час війни: 40 осіб з 2 тисяч французьких громадян, визнаних праведниками народів світу - це жителі села Шамбон.