Герой мого недільного поста сьогодні - Ієгошуа Ханкін. Він прибув в Ерец-Ісраель в 1882 році з Кременчука у віці 17 років разом з родиною батька, оселившись в Рішон ле-Ціоні.

Ієгошуа Ханкін працював у полі з батьком, пробув недовго в Гедері, а потім присвятив своє життя єдиній меті - порятунку землі, як до того закликає Тора. Він оволодів арабською мовою, вивчив традиції та побут арабських селян, вільно спілкувався і вів переговори про купівлю землі. Протягом п'ятдесяти років він успішно займався скупкою землі у арабів, йому не було рівних у виконанні доручень громадських організацій і приватних осіб з придбання земель в Ерец-Ісраель. Необхідно було до тонкощів володіти правила «гри» в пошуку земель та веденні переговорів, знати арабську мову, турецькі закони, бути чарівним та харизматичним, щоб перед ним розкривалися всі двері.

Зрештою Ханкін придбав землі прибережної смуги від Хайфи до Акко, в Йорданській долині, в долині Хеферу, Негеві і Шароні, ділянки для нових кварталів Хайфи, Єрусалима, Тель-Авіва. На придбаних ним землях розташовані такі міста як Реховот, Хадера. Двадцять років він вів переговори про купівлю земель Ізреельскої долини, придбав узбережжя Хайфської затоки, купував землі в нижній Галілеї. Під час Першої світової війни його діяльність була визнана такою, що суперечить інтересам Османської імперії, і його вислали з Палестини. Але після війни Ханкін повернувся і діяв уже з подвоєною енергією. У 1926 році він розробив план придбання протягом десяти років 4 млн дунамів (дунам - десята частина гектара) землі і створення на них поселень для 200 тис євреїв.

Він прожив довге і бурхливе життя і все життя переслідував одну мету, не дозволяючи собі витрачати зусилля даремно. Ієгошуа Ханкін помер майже у вісімдесят років, не доживши трьох років до створення єврейської держави, в якій його ім'ям названі вулиці міст. Всього на його рахунку приблизно 600 тис дунамів землі, куплених для народу Ізраїлю, і жодного для себе. Він прожив гідне життя, «пізнав повну міру років, повну міру праць, коливань і боротьби».