Сьогодні я хочу поговорити з Вами про виховання. Кажуть, діти – це клопоти, труднощі, крик, шум, гам, постійний безлад та хаос… Для мене діти – це щастя. І радість, яку вони привносять в моє життя – безмежна. Як батько шести дітей, можу говорити про це авторитетно)
Коли в нашій сім’ї з’явилася перша дитина, я по справжньому зрозумів, що значить жити для когось, любити когось, бути готовим віддати все найкраще комусь… Але, крім ласки та турботи, вашій дитині потрібно також дати хороше виховання. Ось тут як раз і розпочинається найцікавіше.
Хтось виховує свою дитину в атмосфері повної вседозволеності, хтось – весь час намагається нав’язати дитині свою систему цінностей, деякі – фактично оберігають сина/дочку від усіх життєвих проблем.
Якщо взяти Ізраїль, то тут найголовніше правило виховання – дитині можна все, що не зашкодить його здоров’ю і не заважає оточуючим. Ось чому не дивуйтесь, якщо, наприклад, побачите в одному з кафе Хайфи дитину, яка сидить в дитячому кріслі і самостійно їсть шматок м’яса. Або дитина в штанцях з плямами, брудній футболці і зі звисаючими на щічкам сопельками в Тель-Авіві. Це цілком нормально. В Ізраїлі діти більш самостійні та вільні. Батьки лише оберігають їх своїм постійним наглядом. Але не більше.
Погодьтесь, іноді надмірно турботливим українським мамам є чому у них повчитися.
Зрозуміло, що все повинно бути в міру: свобода, правила поведінки, контроль… Виховувати дітей потрібно комплексно. Тоді є всі шанси, що колись ми поглянемо на свою дорослу дитину і зрозуміємо, що виховали Людину.
А як вважаєте Ви?
Немає коментарів:
Дописати коментар