середа, 9 вересня 2015 р.

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. Любі друзі! Хочу вам трохи розповісти про ізраїльських громадян, які зараз воюють в зоні АТО під українським прапором.




 Кожен солдат в Ізраїлі – це довгострокова інвестиція у благо своєї ж країни. Ізраїльтянам із самого дитинства кажуть, що розраховувати ми можемо тільки на себе – ніхто воювати заради нас не буде. Платити чи дякувати за це – тим більше. Для багатьох ізраїльтян Україна – не чужа країна, і коли Україні стало погано,  окремі ізраїльтяни відгукнулися на цю біду та приїхали на допомогу. І не тільки ізраїльтяни. Зараз в українській армії воює маса іноземців: грузини, поляки, білоруси, молдавани, росіяни, австрійці... Вони пішли на війну свідомо, не очікуючи нічого взамін ні від української влади, ні від українських громадян. Але чи має така людина право отримати паспорт громадянина України? Я переконаний, що має. Адже вона захищає батьківщину, хоча поки ще не свою (принаймні, офіційно). Але ментально – на всі 100%. А якщо йдеться про людину, яка має на своєму «рахунку» майже рік боїв в зоні АТО?
Під українським прапором, панове! Достатньо одного підпису Президента, щоб такі люди залишилися в Україні і допомагали владі реформувати українську армію. Справжніми патріотами не народжуються, їх виховують і ними стають. За політичну позицію (як політику Марії Гайдар чи журналістці Катерині Сергацовій) українська влада паспорт дає. Так хіба не заслужили книжечку з синьо-жовтою емблемою люди, які за ці кольори щодня готові віддати життя? Ось, наприклад, почитайте історію військового Міші «Єврея» – громадянина Ізраїлю, котрий воює за Україну і якому вже більше року відмовляють у наданні українського громадянства: http://bit.ly/1KYkSQV.

Немає коментарів:

Дописати коментар