вівторок, 8 вересня 2015 р.

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. Повернення з армії - Україна та Ізраїль








Питання дієздатності та забезпечення української армії сьогодні одне з найгостріших і болючих. Українська ситуація абсолютно унікальна - армія воюючої країни здебільшого забезпечується волонтерами та меценатами. Нещодавно один з журналістів поставив Авігдору Ліберману запитання про те, наскільки допоможе Україні ізраїльський досвід. Відповідь була прекрасною «Україна не з того починає. Потрібно починати не з армії, а з економіки».

В одному зі своїх постів я вже порівнював умови проходження служби українського та ізраїльського солдата, тому не буду до цього повертатися. Сьогодні хочу поговорити про те, що відбувається після служби в армії. Закон про демобілізованих солдатів Ізраїлю передбачає такі пільги:

• грошовий подарунок при демобілізації - залежить від тривалості служби
• пільги при виплаті прибуткового податку (близько 3 років)
• внесок на особистий рахунок
• додатковий фонд допомоги для навчання, відкриття власної справи (близько 5000 у.о.)
• в разі інвалідності, солдат буде отримувати довічні компенсації, пенсію, плюс безкоштовне лікування та обслуговування у спеціальних реабілітаційних центрах
• У разі загибелі солдата його сім'я буде забезпечена всією необхідною підтримкою - фінансовою, психологічною, моральною.

Демобілізованому солдату нададуть всіляку допомогу у пошуку роботи і влаштуванні свого подальшого цивільного життя. І найголовніше - все вищеописане не просто «десь задекларовано». Це є і це працює.

Що відбувається з солдатом, який повернувся із зони АТО? Багатомісячне очікування копійчаної зарплатні. Оббивання порогів в чергах у спробі отримати статус учасника бойових дій. Ситуацію, коли повертаються поранені й покалічені навіть не хочу описувати. Добре, якщо знайдуться фонди \ волонтери, які допоможуть. Якщо ні - виживай як хочеш. Люди, які воювали в обносках і дідовою зброєю, харчувалися сух. пайками біля багаття, повертаються додому і нічого абсолютно не отримують від держави. Вони не потрібні нікому, крім власних сімей та волонтерів. Але волонтерів на всіх не вистачить.

Можна дорікати чоловіків у тому, що вони намагаються «закосити» від такої служби? Відставимо ліричний пафос і подивимося на ситуацію реально - на мій погляд, ні. Уряд, який не розуміє цінність життя солдата і не може забезпечити гідне існування своєї армії - або не надовго, або невдовзі буде забезпечувати чужу армію.

Немає коментарів:

Дописати коментар