Сьогодні мені хочеться поговорити про щось
світле і радісне - про братів наших менших. Пам'ятаєте старий анекдот, коли
приходиш додому, а тобі найбільше радіє собака? Тварини - наші найвірніші і
найвідданіші друзі. І хочеться сказати величезне спасибі людям, які в наш
божевільний час знаходять можливість думати і піклуватися про бездомних тварин,
не вимагаючи нічого натомість.
Пам'ятаєте, не так давно українські ЗМІ писали
про добру жінку, яка продала квартиру і переїхала з Києва в область, щоб
відкрити притулок для тварин? Зараз він налічує близько 200 котів та кішок і 12
собак (!). Ще сотня кішок і кілька собак живуть у Києві в помічниці власниці
притулку. До того ж, волонтери підгодовують і опікають вуличних тварин.
Радує те, що ця благородна жінка у своїй
ініціативі не одна. За активної участі небайдужих громадян, у містах України
відкривають і облагороджують приватні притулки, допомагають із лікуванням
тварин, створюють різноманітні організації по захисту тварин. Згадайте хоча б
історію про те, як у зоні АТО волонтери рятували покинутих собак і планували в
найближчому часі побудувати для них притулок. Щиро захоплююся такими людьми!
Якщо говорити про Ізраїль, то в країні,
починаючи з 1960-х років, існує навіть спеціальна Федерація товариств захисту
тварин. Організація робить все можливе, щоб знайти будинок для кожного
покинутого створіння. Аналіз «сухих» цифр говорить: щорічно в Ізраїлі
відловлюють до 20 000 бродячих собак. Приблизно третину з них повертають
колишнім власникам. Ще 40% передають людям, охочим прихистити тварин. Тобто, значна
кількість тварин все ж таки знаходить своїх господарів!
Кажуть, по тому, як людина поводиться з
братами своїми меншими, можна визначити рівень її моральних і загальнолюдських
якостей. Радує, що і в Україні, і в Ізраїлі цей рівень високий.
Немає коментарів:
Дописати коментар