пʼятниця, 11 вересня 2015 р.

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. Сьогодні мені хочеться поговорити про щось світле і радісне - про братів наших менших.








Сьогодні мені хочеться поговорити про щось світле і радісне - про братів наших менших. Пам'ятаєте старий анекдот, коли приходиш додому, а тобі найбільше радіє собака? Тварини - наші найвірніші і найвідданіші друзі. І хочеться сказати величезне спасибі людям, які в наш божевільний час знаходять можливість думати і піклуватися про бездомних тварин, не вимагаючи нічого натомість.

Пам'ятаєте, не так давно українські ЗМІ писали про добру жінку, яка продала квартиру і переїхала з Києва в область, щоб відкрити притулок для тварин? Зараз він налічує близько 200 котів та кішок і 12 собак (!). Ще сотня кішок і кілька собак живуть у Києві в помічниці власниці притулку. До того ж, волонтери підгодовують і опікають вуличних тварин.

Радує те, що ця благородна жінка у своїй ініціативі не одна. За активної участі небайдужих громадян, у містах України відкривають і облагороджують приватні притулки, допомагають із лікуванням тварин, створюють різноманітні організації по захисту тварин. Згадайте хоча б історію про те, як у зоні АТО волонтери рятували покинутих собак і планували в найближчому часі побудувати для них притулок. Щиро захоплююся такими людьми!

Якщо говорити про Ізраїль, то в країні, починаючи з 1960-х років, існує навіть спеціальна Федерація товариств захисту тварин. Організація робить все можливе, щоб знайти будинок для кожного покинутого створіння. Аналіз «сухих» цифр говорить: щорічно в Ізраїлі відловлюють до 20 000 бродячих собак. Приблизно третину з них повертають колишнім власникам. Ще 40% передають людям, охочим прихистити тварин. Тобто, значна кількість тварин все ж таки знаходить своїх господарів!

Кажуть, по тому, як людина поводиться з братами своїми меншими, можна визначити рівень її моральних і загальнолюдських якостей. Радує, що і в Україні, і в Ізраїлі цей рівень високий.


Немає коментарів:

Дописати коментар